-
12 2024
Кубанський козацький генерал Андрій Шкуро
Андрій Шкуро в молодості
Фото в молодості
В роки Громадянської війни
Вовча сотня генерала Шкуро
А. Шкуро з дружиною, 1919 р.
В роки Другої світової - Андрій Шкуро та Гельмут фон Панвіц, командир 15 козацького кавалерійського корпусу СС (справа)
В роки Другої світової
В роки Другої світової - Андрій Шкуро (в центрі), зліва - І.Кононов, донський козачий офіцер
Кубанські генерали-націоналісти - В'ячеслав Науменко та Андрій Шкуро
Відвидини козацького кавалерійського дивізіону. З кінжалом на поясі А.Шкуро
Відвидини козацького кавалерійського дивізіону. З кінжалом на поясі А.Шкуро
На святі в 5-му Донському полку в Хорватії. Генерал Шкуро (в чорній черкесці) та Гельмут фон Панвіц
На святі в 5-му Донському полку в Хорватії.
На святі в 5-му Донському полку в Хорватії. Старий генерал посміхається...
Генерал Андрій Шкуро та генерал Гельмут фон Панвіц
Під час параду А. Шкуро вітає підполковника Кононова, командира 5-го Донського козачого полку



ϳ
ֳ

Початок Казимирового правління став зоряним часом для Олександра (Олелька) Володимировича — старшого сина Володимира Ольгердовича Київського, котрий у 1394 р. втратив свій уділ, отримавши замість нього Копил. Після цього до сере­дини 30-х рр. XV ст. Київ перебував у руках князів Гольшанських. З дочкою Андрія Івановича Гольшанського взяв шлюб молодший брат Олелька — Іван Володимирович. Можливо, це вторувало йому шлях до київського княжіння — принаймні, в літописних повідомленнях про Вилькомирську битву (1435 р.) зазначається, що серед інших прихиль­ників Свидригайла до рук великого князя литовського Сигізмунда потрапив князь Іван Володимирович Київський.

- Haidamaka