|
|
 контакти
|
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
|
|
Внесок на розбудову
|
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248
долари - Z638725061953
євро - E197392062209
|
|
Партнери сайту
|
|
|
|
|
|
|
Жертводавці
|
|
|
|
лічилка
|
|
|
|
|
|
|
|
Донщина і далі на схід |
|
|
Східна Слобожанщина |
|
|
Книга про Стародубщину |
|
|
Лужицькі серби |
|
|
Підляський архів |
|
|
Джерела |
|
|
Цікава стаття |
На всім обширі Білорусі, де корінне населення говорить українською, нема жодної української школи, жодного українського класу. Офіційно в Білорусі вважається, що українців на Берестейщині нема.
Звичайно, ми тут є. Звичайно, прилучив нас до Білорусі Сталін не з-за чого другого, а лише задля „політичної доцільності": щоб дорога Москва -Варшава не проходила Україною, щоб ослабити міць України як національного конкурента інтернаціонального СРСР, щоб „збити" тут, на Берестейщині, рівень українського націоналізму. Все Сталіну вдалося. І коли до війни на Берестейщині в школах вчили українською, в часи війни Берестейщина належала до рейхскомісаріату „Україна", а по війні аж до початку п'ятдесятих на Берестейщині, на теренах сучасної Білорусі, діяло, за архівними даними, близько 300 груп УПА, кожна числом від 10 до 500 чоловік, - то після ситуація різко змінилася. |
|
|
|
