Андрій Могила зустрічався та активно листувався з королем Речі Посполитої Яном III Собеським. Він також підтримував стосунки з Ватиканом (Апостольською столицею), Кримським ханством, Калмицькою ордою, Молдавським та Волоським князівствами, а також Запорозькою Січчю. Свого часу польський король вручив Могилі булаву, хоругву, литаври та печатку «з гербом старожитнім України» — зображенням козака з мушкетом. З 1684 року козацтво Правобережної України розглядалося як важливий чинник у планах антиосман-ської «Священної ліги». Проблема титулування Могили, як гетьмана «обох боків Дніпра», а не тільки правобережного Війська Запорозького, була одним зі спірних питань російсько-польських переговорів щодо укладення та впровадження у життя «Вічного миру» 1686 року. Андрій Могила був одним з небагатьох гетьманів, що зумів протягом 1684-1689 років укріпити козацький устрій Правобережної України. Головними здобутками цього гетьмана були колонізація правобережної частини Гетьманату, відродження тут козацьких полків і сотень як адміністративних одиниць, а також захист України, Польщі та й усієї Східної Європи від турецько-татарської агресії.