Нелегітимний шлях приходу до влади генерала Скоропадського 29 квітня 1918 р. спонукав його з перших днів існування проголошеної Української Держави потурбуватися про швидку розбудову ефективного охоронного апарату. Гетьман намірювався досягти цій мети, діючи в кількох напрямках. По-перше, відкинувши загалом військову доктрину Центральної Ради про міліційну систему побудови збройних сил, П.Скоропадський певні розрахунки у справі забезпечення підвалин своєї влади пов'язував з українським козацтвом і місцевими добровольчими формуваннями. По-друге, головна увага приділялася відновленню військових і воєнізованих установ колишньої Російської імперії. По-третє, утворювалися спеціальні збройні підрозділи з особливими функціями, що підпорядковувались безпосередньо голові держави.