Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 25 травня 2020 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
Журнал для вчителів української літератури - фахові періодичні видання для вчителів.
лічилка
Великий колонізаційний потік.
Володимир Маслійчук - "Слобідська Україна"

Великий колонізаційний потік.

Залюднений Слобожанщини справді було яскравим спалахом енергії українського народу. Проте водночас виходить, що найкращі представники цього народу не наводили лад, не шукали порозуміння, а вирушали якнайдалі від заворушень та веремій до «спокійних» земель Слобожанщини. Разом із заселенням сходу України спостерігаємо значне спустошення козацького Правобережжя, особливо в 70-ті рр. XVII ст.

Та вже на початку 80-х рр. Правобережна Україна знову почала інтенсивно залюднюватися. 1680-1681 рр., під час спорудження Ізюмської лінії, багато слобожан, не витримуючи навантажень, поверталися на правий бік Дніпра. Зокрема, це 1681 р. зробили мешканці Вільшани. Царський уряд (Намагався переймати таких утікачів і стримувати зворотне переселення. Далі колонізаційний потік поволі повертав на південь Правобережжя, до сучасної Кіровоградщини.

Ще одна деталь: український колонізаційний потік не прямував винятково в напрямку Слобожанщини. Інтенсивно заселялося загалом слабко залюднене до середини XVII ст. Лівобережжя, особливо Полтавщина. Виникали нові села й міста. Приорільські, близькі до Запорожжя слободи Полтавського полку (Нехвороща, Маячка. Царичанка, Келеберда), почали осіло освоюватися лише в 70-х рр. XVII ст. Часи гетьманів Івана Самойловича та Івана Мазепи - доба економічного розвитку та стабілізації в лівобережній Гетьманщині («класична епоха» в її історії), і саме в цей час виникла велика кількість населених пунктів, особливо осаджених новими поміщиками, козацькими старшинами сіл та слобід.

На самій Слобожанщині колонізаційний процес змінював свої ритми, але не припинявся. Навіть у 60-х роках XVIII ст. на сході Слобідської України, в Острогозькій провінції, натрапляємо на частих переселенців - родини із західніших частин Слобожанщини (з-під Сум, Охтирки, Харкова) які вирушали на нові землі, на освоєння західних берегів Дону. Мрії про землю, вільний режим вабили українців іще тривалі століття.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Володарі владної гетьманської булави, що діяли в Україні-Русі протягом XVI-XVIII століть, були різні за місцем народження, соціальним походженням та рівнем освіти. Всупереч поширеному уявленню, серед гетьманів були не тільки козаки, а більшість з них походила із стародавніх шляхетських родин. Козацькі ватажки та українські правителі мали також князівське, міщанське, селянське походження, а окремі з них навіть народилися у сім'ях священиків. Більша частина гетьманів навчалася в Києво-Могилянській або ж Острозькій академіях, єзуїтських колегіумах та закордонних університетах, хоча деякі з них зовсім не вміли писати. Гетьмани народжувалися на сході, заході, півдні та півночі історичної України-Русі (на Волині, Поділлі, Поліссі, Київщині, Чернігово-Сіверщині, Запорожжі та Червоній Русі), однак усіх їх об'єднувала одна козацько-лицарська ідея — служіння своєму товариству, своїй вірі та своїй Батьківщині.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka