Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 21 серпня 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Українські діячі з Ростова та Озова.

Українські діячі з Ростова та Озова.

Так само як і Таганріг, інші два відомі міста Донщини – Ростів та Озів, стали батьківщиною для цілої низки діячів української культури та спорту. Отже:

У Ростові народилися:

14 вересня (27 за новим стилем) 1905-го року – Валеріан Довженко, український музикознавець і композитор. Доктор мистецтвознавства (1969). Професор (1973).1931-го року закінчив Харківський музично-драматичний інститут по класу фортепіано у П. К. Луценка, 1936-го року –Київську консерваторію,з історії музики (керівник Лев Ревуцький).У 1932-1935 рр. асистент івикладач історії музики Харківського музично-драматичного інституту, в 1935-1940 рр. –Київської консерваторіїі музичного училища. В 1925-1929 рр. член правління тавідповідальний секретар Харківської обласної філії МузичноготоваристваіменіМиколи Леонтовича і Всеукраїнського товариства революційних музикантів, в 1929-1932 рр. член Асоціації пролетарських музикантів України. В 1932-1938 рр. музичний редактор Харківського і Всеукраїнськогорадіокомітетів. В 1939-1941 рр. заступник начальникавідділу музики Управління зісправ мистецтв при СНК УРСР. В 1941-1945 рр. в Радянській Армії. З 1945-го року завідувач відділом музикознавства, потім заступник директора, с 1973-го року старший науковий співробітник Інститутумистецтвознавства, фольклору іетнографії АН УРСР. Автор сюїти для фортепіано «Запорізька Січ» (1954), циклу«Народні прелюдії» (1969), «Українські веснянки» (1970), збірки п’єс для дітей «Струмок» (1964). Написав дослідження «Історія української музики»,«Деякі питання розвитку музичного мистецтва в Українській РСР», «Українська музична фольклористика передвоєнних років», «Опера «Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського» та інші. Помер 1995-го року у Києві.

14 травня 1929-го року – Зінаїда Шарко, російська актриса театру і кіно,народна артистка Росії (1980).Знялася у 47 фільмах. Ніколи не приховувала свого українського походження. За її спогадами, батько її був звичайним пожежником, в силу обставин не зміг отримати належної освіти, але при цьому був надзвичайно інтелігентною людиною.



Актриса Зінаїда Шарко.

8 серпня 1938-го року – Галина Щербина, українська художниця в галузі кіно. Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії. З 1967-го року – художник-постановник Одеської кіностудії художніх фільмів.Оформила стрічки:«День Ангела» (1968), «13доручень» (1969, т/ф), «Синє небо» (1971), «Легка вода» (1972, т/ф), «Здрастуйте, лікарю!» (1973, т/ф), «Контрабанда» (1974), «Алегро з вогнем» (1979), «Квіти лугові» (1981), «Без сина не приходь!» (1986), «Чутливий міліціонер» (1992) та інші.Член Національних спілок художників і кінематографістів України.

2 серпня 1948-го року – Віталій Каспрук, український художник-проектант.1968-го року закінчив Одеське державне художнє училище імені Грекова, відділення проекту та дизайну середовища.Учасник обласних, республіканських, міжнародних виставок з 1975-го року.Член Національної спілки художників України.Працює у галузі дизайну малої архітектури, інтер'єру та екстер'єру, а також у техніках станкового живопису та графіки. Основні твори: «Погляд» (1975), «Птах над морем» (1993), «Фантазії на периферії» (1998). Живе у Вінниці.



Віталій Каспрук «Над Дністром».

19 червня 1962-го року – Сергій Чайка, український живописець-баталіст. Живе на Україні з 1989-го року (у Дніпропетровську). Найбільший зараз український художник, який пише картини з воєнної тематики, автор історичних полотен ««Руйнування Січі» (2001),«Невтримна сила козацького духу» (2003),«Битва під Берестечком»,«Морський абордаж»,«Взяття турецького корабля на абордаж» та інших. Подіям Помаранчевої революції 2004-го року присвячені багатофігурні композиції «Вибір 2004. Так!» і «Спогади про майдан Незалежності».

У 1967-му році – Андрій Арнаутов, український джазовий виконавець. Початкову музичну освіту здобуває в Ростівськім училищі мистецтв. З 1990-го по 2000-й рік живе у США, де й розпочинається його музична кар’єра (під іменем Ендрю Валентайн). Але з початком нового тисячоліття Андрій Арнаутов пов’язує свою творчість з Україною. Він переїжджає жити до Києва, де виступає з власним квартетом. Бере участь в різноманітних джазових фестивалях та концертах. Його інтернаціональний колектив «Валентайн-Квартет» складається з саксофоніста ГетцаГрюнберга (Німеччина), барабанщика Олексія Фантаєва (Ізраїль) та піаністки Наталі Лебедєвої (Україна). Часто Арнаутов співпрацює з Володимиром Соляником, автором проекту «Київ-Арт-Ансамбль», та Сергієм Крашенінніковим, організатором фестивалю «Черкаські джазові дні». У 2005-му році виступав на фестивалі «Джаз-Коктебель», де грав з трубачем ЛьюСолоффом (США). У 2012-му році виступав на фестивалі «Черкаські джазові дні-2012» у складі тріо.

Згадаємо тут і російських спортсменів, які хоч і виступають за збірну Росії, але народилися у Ростові і мають виразні українські прізвища: Світлана Бойко (народилася 13 квітня 1972-го року), фехтувальниця, олімпійська чемпіонка Пекіна 2008-го року та Олексій Денисенко (30 серпня 1993-го), тхеквондист, бронзовий призер Олімпіади в Лондоні 2012-го року. Як бачимо, ростівська земля і дотепер багата на українські таланти.

В Озові народилися:

1906-го року – Анатолій Самойлович, український фізик, видатний спеціаліст з теорії твердого тіла, заслужений діяч науки Української РСР (1966). Навчався у Московському та Ленінградському університетах. У 1938-му році А. Г. Самойловичу Вищою атестаційною комісією без захисту дисертації було присвоєно вчений ступінь кандидата фізико-математичних наук.1944-го року захистив докторську дисертацію у Московському університеті. 1949-го року Анатолія Самойловича запрошують до роботи в Чернівецький університет, де він очолює кафедру теоретичної фізики, а потім кафедру напівпровідників.1956-го року за запрошенням професора А. Ф. ЙоффеСамойлович почав працювати в Інституті напівпровідників АН СРСР, але 1962-го року повертається на Україну, до Чернівців, де займається науковою працею до самої смерті. Професор Самойлович розробив ряд важливих проблем з теорії напівпровідників, вніс великий вклад у розробку проблеми магнітних властивостей напівпровідників, у теорію екситонів, у загальну теорію кінетичних явищ у напівпровідниках, зонну теорію, теорію анізотропного розсіювання. Під його керівництвом багато молодих науковців стали кандидатами наук, він виховав цілу плеяду нових буковинських фізиків. Серед його учнів професор Корній Товстюк, який в молоді роки був членом ОУН-УПА на Буковині, а в зрілі роки став керівником Інституту проблем матеріалознавства і академік Лук’ян Анатичук, президент Міжнародної термоелектричної академії. Так уродженець української Донщини приклав багато зусиль для розвитку національної науки на Західній Україні.



Озів – сучасний та старовинний.

27 вересня 1969-го року – Олег Баламутов, український спортсмен, майстер спорту міжнародного класу з греко-римської боротьби. Закінчив факультет фізичного виховання Тернопільського педагогічного університету. Чемпіон світу серед юніорів (1989). Учасник чемпіонату світу 1993-го року в Стокгольмі (Швеція). Володар кубка СРСР (1991). Срібний призер чемпіонатів України (1989, 1990, 1991, 1993).Після закінчення спортивної кар’єри працює тренером з боротьби у Миколаєві. Штатний тренер національної збірної команди України з греко-римської боротьби, яка у жовтні 2010-го року виграла престижний міжнародний турнір у Вільнюсі.

Серед відомих російських спортсменів, уродженців Озова з українськими прізвищами, можна назвати футболіста Юрія Ковтуна і легкоатлетку, яка спеціалізувалася на штовханні ядра Ірину Коржаненко.

Список видатних сучасних уродженців Донщини не такий вже і малий…

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

На період існування “Гунської” держави припадає в археології формування “празької культури”, яка існувала на території від середнього Подніпров'я до Дунаю та Ельби. Всі дослідники вже давно погодилися, що творцями її були ранні слов'яни. Деякі вчені (Баран, Приходнюк, Вакуленко) довели, що “празька культура" розвинулася з “черняхівської”. Є аргументований доказ на користь такого твердження - найперші празькі поселення виникли на території українського Прикарпаття - у Верхньому та Середньому Придністров'ї.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka