Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 11 грудня 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Територія Східної Слобожанщини

Територія Східної Слобожанщини.

Східною Слобожанщиною ми називаємо українські етнічні землі, які розташовані зараз у межах Курської, Білгородської та Воронізької областей Російської Федерації. Звичайно ж, Східна Слобожанщина ні є, і ніколи не була суцільною українською територією. Поруч з нащадками українців живуть тут і нащадки росіян, які спільно заселяли ці землі, починаючи від 16-17 ст.ст. Але, тем не менш, ми можемо цілком природно визначити умовні кордони цієї української етнічної території. Тоді межа Східної Слобожанщини, розпочавшись на кордоні Брянської і Курської областей, простягнеться східніше Хомутівки, далі річкою Свапою до її впадіння у Сейм, потім Сеймом на схід від Коренева, залишаючи в межах Східної Слобожанщини Суджу, а за її обширом Велике Солдатське, піде на схід від Медвенки, обійме Курськ та Беседине, далі піде на схід паралельно Сейму, залишаючи за своїми межами Мантурове, а потім поруч з Яструбівкою річкою Осколом до межі Курської і Білгородської областей. Далі кордон Східної Слобожанщини прямує межею Білгородської області з Курською та Воронізькою, захоплюючи невеличкий окрайок Вороніжщини південніше Реп’ївки, потім знову кордоном цих двох областей, далі на південь від Солдатського, Доном південніше Лисків, південніше Липівки, на північ від Шестакова, залишаючи у своєму прикордонні Нижній Кисляй, Козлівку та Василівку, до річки Савали, та її руслом до впадіння у Хопер. І нарешті кордоном Воронізької області з Волгоградською та Ростовською областями, до державного кордону з Україною, і далі українським кордоном до межі Курської і Брянської областей.

На півночі Східна Слобожанщина межує з іншою українською етнічною територією у складі Російської Федерації – зі Стародубщиною, а на півдні з Донщиною. Найбільшими містами на просторі Східної Слобожанщини зараз є – у Курській області Курськ, Рильськ, Суджа та Обоянь. На Білгородщині – Білгород, Старий і Новий Оскіл, Грайворон, Шебекине, Олексіївка, Валуйки та Губкін. У Воронізькій області це Острогозьк (історична столиця Східної Слобожанщини), Бутурлинівка, Калач, Богучар, Павлівськ та Розсош. Якщо ж ми подивимось на сучасне районне облаштування Східної Слобожанщини, то відмітимо, що більшість її етнічної території знаходиться зараз у таких адміністративних одиницях: в Курській області - Хомутівський, Рильський, Глушківський, Коренівський, Суджанський, Білівський, Обоянський, Медвенський, Курський, Сонцевський та Пристенський райони. Білгородську область до української етнічної території слід віднести цілком, а у Воронізькій назвати Острогозький, Кам’яньський, Павлівський, Бутурлинівський, Вороб’ївський, Калацький, Петропавлівський, Богучарський, Кантемирівський, Розсошанський, Вільхуватський, Підгоренський та Верхньомамонський райони. Такою буде приблизно територія Східної Слобожанщини.

І. Р.


Мапа районів Курської області.


Мапа районів Воронізької області.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Ареал етнічної основи українського костюма в цілому збігається з ядром Київської Русі — Київщиною, Сіверщиною, Поліссям, Поділлям i Галичиною; національні ж його риси стали складатися в XIV— XV ст. головним чином у селянському i козацькому середовищі. Жіночі черевики. XVII-XVIII ст. До комплексу одягу XV ст. входила насамперед сорочка переважно із грубого саморобного полотна. У чоловіків вона була короткою, глухою, тунікоподібною, з прямокутною горловиною. Жіноча сорочка була довгою, різноманітного крою: тунікоподібна, з плечовими вставками (пришитими по основі й по підканню стану), з суцільнокроєними рукавами.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka