Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 25 лютого 2018 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
Самая подробная информация заказать дипломную работу дешево тут.
лічилка
Святий покровитель міста Рильська Іван Рильський.

Святий покровитель міста Рильська Іван Рильський.

Ще одна давня легенда оповідає, що своїм початком та назвою місто Рильськ зобов’язане знаменитому болгарському святому Івану Рильському, що жив у Болгарії в 10 ст.

Преподобний Іван Рильський (876-946) є найшановнішою у болгарській церкві людиною. Недаремно його називають святим патроном болгарського народу. Започаткований їм Рильський монастир до нашого часу є найбільшим православним монастирем у Болгарії, а нетлінні мощі святого, як вважають болгари, довгий час оберігали їхню столицю від всіляких негараздів.

Жив святий Іван Рильський у добу розквіту середньовічного Болгарського царства. Але незабаром після його смерті захопили болгарські землі візантійські греки. Хоч і були греки, так само як і болгари, православні, але знущалися вони над слов’янською мовою болгар, забороняючи їм у церквах молитися рідною мовою (подібно до сучасних священиків Російської Православної Церкви, що забороняють українцям в Україні вести службу Божу українською). Але, бувши забороненою у Болгарії, розквітла церковна слов’янська мова в Україні-Русі, яка від часів Володимира Великого стала теж християнською державою. Довідавшись про це, тікають болгарські ченці до України-Русі, узявши з собою в якості оберега праву руку (правицю) від нетлінних мощів святого Івана Рильського. Зупинилися болгари для життя на українському Посем’ї, де на високому узвишші біля ріки заснували новий монастир, який назвали ім’ям Івана Рильського. З усіх навколишніх околиць почали стікатися до монастиря люди, які оселялися неподалік від того пагорба, сподіваючись на допомогу від шанованого болгарами святого. Місце, де знаходився монастир, стало називатися Горою Івана Рильського, річка, що текла під цією горою, теж отримала назву від неї, адже і в Болгарії, під стінами Рильського монастиря протікала так само Рильська ріка. Так розпочалося місто Рильськ на Посем’ї, а в Україні вшанування великого болгарського святого.

Майже відразу Іван Рильський почав вважатися святим оборонцем міста Рильська. Як згадують літописи, саме болгарський святий врятував місто від монголо-татарської навали. «Лише Рильськ зберігся від Батиєвого погрому», - записав літописець. Коли під час облоги жителі міста призвали на допомогу свого покровителя, преподібний Іван з’явився на міській стіні, махнув хусткою, засліпивши татар, і таким чином врятував Рильськ. Цікаво, що за болгарською вимовою прізвисько святого промовляється як «Рілскі», а пишеться, згідно з граматичними правилами, як «Рилски». В Україні ж, за нормами української мови, «і» перетворилося на «и», і «Рілскі» став «Рильським», і ця особливість вимови перейшла з української мови в російську, де святого також називають «Рыльским», а місто «Рыльском».

Шанують святого Івана у Рильську і зараз. 6 грудня 2006-го року у місто Рильськ на Східній Слобожанщині з Рильського монастиря у Болгарії була доставлена частка мощів великого болгарського подвижника, яка віднині зберігається у Рильському Миколаївському монастирі. Так не забувають рильчани про свого святого охоронця.


Святий Іван Рильський. Болгарська ікона.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

«Опара ішов і проти царя, і проти короля, адже тим самим наче стояв за незалежність України в союзі з татарами і під протекцією Порти», — підсумовував короткочасну діяльність гетьмана Степана Опари відомий історик Дмитро Дорошенко. Цю думку підтримали і багато польських дослідників, відзначаючи, що Опара уособлював щораз більше стремління до незалежності. Хочемо наголосити на тому, що саме гетьман Опара, після відмови свого попередника Павла Тетері від задумів Богдана Хмельницького, намагався відродити багато чого з політики великого гетьмана. Одним з перших кроків в економічній сфері стало відбирання млинів і хуторів у польської шляхти, яка вже було поверталася в Україну з військами Яна II Казимира. Шляхом закликів доби Хмельниччини Степану Опарі вдалося на певний час сконсолідувати козацтво правобережної частини Українського гетьманату, яке втомилося від довголітніх внутрішніх та зовнішніх війн. На одній з козацьких рад Опара виступив із закликом «одміряти ляхам границю по Случ». Цей гетьман практично впровадив у життя турецько-татарський напрям в українській зовнішній політиці козацької доби. Саме шляхом Опари пішов його наступник Петро Дорошенко, який добивався незалежності України від Московської держави й Речі Посполитої за допомогою Стамбула та Бахчисарая. Очевидно, саме відвертий радикалізм як внутрішніх, так і зовнішніх політичних заходів не дозволив Степану Опарі довше втримати гетьманську булаву. Він став заручником політики Кримського ханства та їхнього зверхника в особі султана Мегмеда IV на примирення з Річчю Посполитою.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka