|
|
 контакти
|
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
|
|
Внесок на розбудову
|
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248
долари - Z638725061953
євро - E197392062209
|
|
Партнери сайту
|
|
|
|
|
|
|
Жертводавці
|
|
|
|
лічилка
|
|
|
|
|
Метрична та сповідна книги села Стецівка за 1802 рік
|
|
|
|
|
|
|
Донщина і далі на схід |
|
|
Східна Слобожанщина |
|
|
Книга про Стародубщину |
|
|
Лужицькі серби |
|
|
Підляський архів |
|
|
Джерела |
|
|
Цікава стаття |
Не випадково, що прихильний до Данила літопис із цього часу постійно згадує його саме як „короля”. В історичній літературі існує думка, що в Дорогичині відбулося визнання прав Данила, який де-факто вже давно був королем Русі, на всю давньоруську спадщину. Визнання Данила саме королем Русі, а не Галичини й Волині, очевидно, можна пояснити тим, що на той час більша частина Русі через монгольську експансію втратила свій суверенітет, а тому незалежна держава Романовичів із центром у Холмі тепер „успадкувала” традицію називатися західними авторами „королівством”, яка колись поширювалася на всю Русь зі столицею у Києві. |
|
|
|
