|
|
 контакти
|
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
|
|
Внесок на розбудову
|
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248
долари - Z638725061953
євро - E197392062209
|
|
Партнери сайту
|
|
|
|
|
|
|
Жертводавці
|
|
|
|
лічилка
|
|
|
|
|
|
|
|
Донщина і далі на схід |
|
|
Східна Слобожанщина |
|
|
Книга про Стародубщину |
|
|
Лужицькі серби |
|
|
Підляський архів |
|
|
Джерела |
|
|
Цікава стаття |
Як уявляє собі давнього володаря пересічний сучасник? Найчастіше так: це войовничий правитель, він не злізає з коня, все його життя — ланцюг безперервних воєн, а з тонкощами політичної гри він майже незнайомий. Але це помилковий стереотип. Звичайно, всім без винятку можновладцям необхідно було в ту епоху добре володіти зброєю. Але і тоді траплялися політичні лідери, які чудово вміли діяти не так силою, як розумом. Яскравим прикладом цього є життя Великого князя Вітовта (Вітаутаса), під владою якого (майже 40 років) перебувала і величезна частина українських земель від Поділля до Києва, від Причорномор'я до Чернігова.
Держава, яку довелося очолювати Вітовту в 1392—1430 рр., була багато в чому унікальною. |
|
|
|
