|
|
 контакти
|
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
|
|
Внесок на розбудову
|
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248
долари - Z638725061953
євро - E197392062209
|
|
Партнери сайту
|
|
|
|
|
|
|
Подяка
|
|
|
акція
|
|
|
|
лічилка
|
|
|
|
|
|
Лужицькі серби |
|
|
Книга про Стародубщину |
|
|
Підляський архів |
|
|
Джерела |
|
|
Цікава стаття |
Наприкінці XV ст. українські землі, передусім та їх частина, що примикала до Великого степу, опинилися на кількасот років у досить специфічному становищі через постійну небезпеку нападу з боку Кримського ханату та Оттоманської Порти. Причому не йшлося про якісь поодинокі вторгнення - це була системна стратегія, спрямована на спустошення якомога ширшого ареалу територій степу та лісостепу задля розширення зони кочів’їв. Причина цього полягала в тому, що Крим не мав можливостей утримувати захоплені території за допомогою постійні гарнізонів. До того ж ця стратегія живилася ще й економічним фактором - захопленням ясиру, внаслідок чого більшість населення на турецькому і кримському прикордонні тією чи іншою мірою матеріально залежала від здобичі. Отже, склалася ситуація, за якої мир на кордоні був неможливий. Тогочасне становище найточніше характеризує скарга 1545 р. волинської шляхти про те, що є мир з татарами чи немає, вони все одно на коні. |
|
Рок-гурт "Кому Вниз" |
 |
|
Комерційна реклама |
| телефоны на 3 sim карты |
|
|
