Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 21 серпня 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
Как мне игру машинариум скачать бесплатно полную версию в интернете или на торрентах.
лічилка
«Слобожанська хвиля»

«Слобожанська хвиля» - хрестоматія української літератури Східної Слобожанщини.

24 січня 2006-го року, на сайті «Кобза. Українці Росії (незалежний сайт діаспори)» була опублікована цікава стаття, яку я пропоную Вашій увазі.

Знайомтесь: «Слобожанська хвиля».

Про посібник з української літератури для школярів-українців і росіян Північної Слобожанщини.

Нещодавно у місті Донецьку побачив світ посібник - хрестоматія з української літератури «Слобожанська хвиля». Книжка вийшла у серії посібників з української літератури для українських та російських школярів у місцях компактного поселення українців в Російській Федерації. Ініціатором видання стало Донецьке відділення Товариства «Україна-Світ».

Як відомо, українська література створювалася і створюється не тільки в Україні, але й у діаспорі — місцях компактного поселення українців у світі. Тому, плідною стала ідея вивчення школярами-українцями на уроках літератури у місцях компактного проживання українців творчості українських письменників, які мали відношення до цього краю і відобразили його у своїх художніх творах. Такий літературно-краєзнавчий підхід має важливу навчально-виховну перспективу, не підміняючи, звичайно, здобутків «великої» української літератури, представленої іменами Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського та інших видатних майстрів художнього слова.

Російські школярі, користуючись названою книжкою, зможуть на уроках літератури рідного краю (такий розділ уведено до програм в загальноосвітніх школах РФ з кінця минулого століття) відчути різноманіття культурних взаємовпливів російської й української літератур. Українські літературні традиції складалися впродовж багатьох століть не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Зокрема у східній діаспорі: на Зеленому Клину, Нижній Волзі, Малиновому Клину (Кубань), на Північній Слобожанщині та в ін. краях компактного поселення українства, — успішно розвивалося художнє слово багатьох відомих українських письменників. Їхні імена стали окрасою нашої літератури XVIII, XIX і XX ст. Пригадаймо лише Іосафа Горленка, Левка Боровиковського, Миколу Костомарова, Олексу Коваленка, Василя Єрошенка, Костя Буревія, Євгена Плужника та ін. Отже для вивчення у загальноосвітніх школах східної діаспори літературної спадщини українських письменників-земляків є вагомі об’єктиві підстави.

Практика створення навчальних посібників із творчістю українських письменників у східній діаспорі має відлік із 1998 року, коли Донецьким Українським Культурологічним Центром для школярів середніх класів Кубані було видано посібник-хрестоматію «Козак Мамай» (укладачі В. Оліфіренко (Україна) і В. Чумаченко (Краснодарський край РФ), Київ — Донецьк — Краснодар). До посібника увійшли нариси про А. Головатого, Я.Мишковського, Я. Кухаренка, В. Мову (Лиманського), Я.Жарка, Д.Чуба, І.Варавву та ін., а також твори цих авторів.

Враховуючи відсутність на Кубані шкіл з українською мовою навчання, нариси про життєвий і творчий шлях письменників та методичний апарат у цьому посібнику були подані російською мовою, а тексти художніх творів — українською. Крім того, у книзі є деякі відомості про українську граматику, а також переклади малозрозумілих для учнів слів.

Аналогічний підхід до створення посібника-хрестоматії з української літератури Північної Слобожанщини було реалізовано і у видавничому проекті “Слобожанська хвиля”. Методичний апарат посібника, матеріали про письменників подаються переважно російською мовою. Тексти та допоміжний літературно-культурологічний матеріал — українською. Окремий розділ посібника присвячено правилам української граматики, після кожного українського тексту подається невеличкий словничок (переклад на російську мову складних для розуміння слів). Відомо, що історія Північної Слобожанщини — етнічних українських земель — невідривно пов’язана з історичною долею всієї України. Протягом віків на Воронежчині, Білгородщині і Курщині оселялися сотні тисяч українців, а жива народна українська мова продовжує тут і сьогодні активно функціонувати. На цих землях розгорталася діяльність українських етнографів і фольклористів М. Дикарєва, М. Ертеля, О. Афанасьєва-Чужбинського та ін., а також творчість письменників Г. Сковороди, І. Горленка, М. Костомарова, А. Животка, О.Коваленка, В. Єрошенка, І. Череватенка, Є. Плужника, К. Буревія, А. Паніва, Г. Михайличенка та ін.

З’ясовано, що вчителі Воронежчини, Білгородщини і Курщини мають практичну потребу у посібнику, який би знайомив школярів із літературними здобутками українських письменників, які народились і жили на Північній Слобожанщині, а також із творчістю тих майстрів українського художнього слова, які певний час перебували на цих землях і писали про цей край.

Автори-укладачі посібника-хрестоматії за підтримки «Українського Культурологічного Центру» (Донецьк) влітку 2004 р. здійснили літературну експедицію на Північну Слобожанщину. Подорож була насиченою зустрічами з науковцями Білгородського і Воронезького державних університетів, журналістами місцевих газет, письменниками, краєзнавцями, вчителями, керівниками освіти.

Метою відрядження став збір фольклорно-літературних матеріалів та цікавих фактів до опису життєвого і творчого шляху українських письменників-слобожан для посібника «Слобожанська хвиля».

Під час експедиції автори-укладачі посібника зібрали багатий фольклорний матеріал, зробили аудіозаписи українських народних пісень, уточнили деякі біографічні факти про життєвий шлях таких письменників, як Іоасаф Горленко (єпископ Білгородський), Микола Костомаров, Митрофан Дикарєв, Павло Барвінський, Іван Череватенко, Кость Буревій, Євген Плужник, Олекса Коваленко та ін.

Під час зустрічі з єдиним у РФ українським письменником, що є членом Спілки письменників Росії, Віктором Череватенком (Білгородська письменницька організація), дослідили біографічний матеріал про нього, відібрали його вірші та прозові твори для посібника «Слобожанська хвиля».

Взяли інтерв’ю у голови письменницької організації Білгородщини В.Ю. Молчанова про сучасний літературний процес у краї, про перспективи розвитку українського письменства на північно-слобожанських землях, про жанрове і тематичне багатство українського письменства на сучасному етапі.

Під час перебування у Білгороді автори-укладачі зробили фотографії пам’ятників письменникам, старовинної архітектури тощо. Для уточнення біографічних даних про П.Барвінського і М.Дикарєва відвідали краєзнавчий музей у Борисівці (Білгородщина).

Недалеко від Старого Осколу знаходиться с. Обухівка, де працює музей письменника Василя Єрошенка, українця за походженням, що став класиком японської літератури на початку минулого ст. Побувавши у будинку-музеї В.Єрошенка, уточнили деякі факти його біографії, зробили фото музею, з’ясували історію його створення, уточнили витоки творчості письменника, а потім поклали квіти на його могилі.

Під час перебування у м. Воронежі відвідали місцевий історико-краєзнавчий музей, ознайомились із станом пропаганди творчості відомих українських письменників М.Костомарова та Є.Плужника, які народилися на Воронежчині, а також з’ясували деякі маловідомі сторінки біографій цих письменників. У цьому місті відбулася плідна зустріч з членами воронезького українського культурологічного об’єднання «Перевесло». Зробили фото літературних пам’ятників Воронежа, потрібних для посібника «Слобожанська хвиля».

У ході перебування в м. Воронежі виникла необхідність відвідати місто Розсош та прилеглі до нього села, в яких народилися такі письменники, як Іван Череватенко (Розсош), Кость Буревій (Велика Меженка, зараз с. Євстратівка), Микола Костомаров (с. Юрасівка) та Євген Плужник (м. Кантемирівка). Але обмеженість у часі та у коштах, велика кількість зустрічей з цікавими і зацікавленими у нашій справі людьми, інтенсивність пошуків фактичного матеріалу для посібника не дозволили повністю реалізувати цю програму.

Таким чином, експедиція до культурних центрів Північної Слобожанщини — Білгорода, Воронежа, Старого Осколу та інших населених пунктів цього краю — дозволила уточнити і скорегувати зміст посібника «Слобожанська хвиля», виявити нові теми, які поглиблюватимуть уяву старшокласників про українські літературні традиції північнослобожанського краю, структурувати весь наявний фактичний та дидактичний матеріал. Видання посібника-хрестоматії із використанням зібраних під час відрядження матеріалів — важлива справа у плеканні патріотичних почуттів молодих мешканців етнічних українських територій РФ та посиленні їхніх духовних зв’язків з культурними надбаннями української культури. Разом з тим посібник має сприяти зміцненню порозуміння між Українською Державою і Російською Федерацією.

У вступній статті до «Слобожанської хвилі», звертаючись до школярів, видатний український поет, голова Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» Іван Драч зазначив:

«Цей навчальний посібник, що підготовлено вченими-філологами, вчителями-словесниками і журналістами України й Росії, адресовано вам, старшокласникам, шанувальникам художнього слова. В ньому розповідається про українських письменників, які народилися чи певний час жили на Курщині, Білгородщині і Воронежчині.

Ваш край ще з XVII ст. українцями традиційно називається Слобожанщиною чи Слобідською Україною. Звідси і назва посібника — «Слобожанська хвиля», що символізує найкращі здобутки духовного життя слобожан у фольклорі та в художній літературі. Як могутня хвиля єдиного океану української літератури, котиться від давнини до сучасності художнє слово, пройняте палкими людськими почуттями, мріями та сподіваннями... Кожний автор, творячи свій неповторний художній світ, широко використовує образи малої батьківщини. Це надає особливого колориту епічним полотнам та ліричним переживанням письменників...

Плине час... Зароджується нове покоління українських письменників, піднімається нова українська літературна хвиля в Російській Федерації. І сьогодні тут створюються десятки проникливих і талановитих творів, у яких бринить душа сучасної української людини, хвилюючи читача неперебутніми людськими почуттями.

Отже, дорогі друзі, знайомство з книжкою «Слобожанська хвиля» доповнить та поглибить ваші знання про літературу рідного краю, про українських письменників-слобожан, які збагатили світову літературу новими темами, жанрами та ідеями, що хвилюють читачів високою мораллю, любов’ю до людини, до рідної землі».

Книжка поділяється на розділи, кожен із яких має таку структуру: «Короткий біографічний нарис», «З творчого доробку» (тексти творів або уривки з них, матеріали із фольклорно-етнографічних зібрань), «Юним краєзнавцям» (есе, нариси, статті сучасних науковців, краєзнавців, журналістів, вчителів), «Для допитливих» (список джерел, рекомендованих для самостійної дослідницької роботи учнів, зокрема адреси Інтернет-матеріалів). Наприкінці посібника для вчителів-словесників подаються рекомендації з використання «Слобожанської хвилі» у навчально-виховному процесі.

У хрестоматійну частину увійшли такі унікальні матеріали, як оповідання Павла Барвінського «Мазепа», водевіль Івана Череватенка «Чорноморець» (у скороченні), історична драма Костя Буревія «Павло Полуботок» (у скороченні), вірші Олекси Коваленка, казки Василя Ярошенка та ін. Більшість із названих творів була видана або дуже обмеженим накладом і тому загубилась у часі і просторі, або свідомо замовчувалася у радянські часи з ідеологічних міркувань.

Для прикладу згадаємо про деякі факти із біографії драматурга, літературного і театрального критика Костя Буревія. Він народився у 1888 р. у с. Велика Меженка на Воронежчині. Після першої російської революції вступив до партії есерів, тричі був на каторзі. Після 1917 р. виступав проти узурпації влади більшовиками, пропагував ідею національного відродження України. За це його переслідували, а восени 1934 р. заарештували, обвинуватили «в організації підготовки терористичних актів» і розстріляли.

Хоча у 1957 р. Буревія було реабілітовано, його твори в СРСР не видавалися (він автор театральних ревю, поем, п’єс, ряду монографій про творчість українських поетів, про історію українського театру тощо). Особливе місце у його творчому доробку займає історична драма «Павло Полуботок» (1928 р.), у якій висвітлено трагічний період в історії України після виступу гетьмана Мазепи проти колоніальної політики Петра Першого. В Україні цей твір вперше було надруковано лише у 1991 р.

Прикро, але і досі на батьківщині письменника, в його рідному селі Велика Меженка (зараз — с. Євстратівка Розсошанського району) про талановитого земляка навіть вчителі місцевої школи нічого не чули. Чи справедливо це по відношенню до самого Костя Буревія, доля якого була закорінена саме на цій землі? Автори посібника «Слобожанська хвиля» намагаються виправити цю історичну помилку і повернути пам’ять про патріота України Костя Буревія його землякам.

Цікавою сторінкою в літописі літературного життя Північної Слобожанщини є і незаслужено забуте ім’я письменника Івана Яковича Череватенка. Він народився у 1865 році у слободі Розсош Воронезької губернії і прожив лише 28 років. У його творчому доробку були твори різних жанрів: вірші, оповідання, драми, однак зберігся лише один водевіль («Чорноморець») та одне оповідання («Не так склалося, як бажалося»). Помираючи, І. Череватенко заповів тисячу карбованців на українське книговидання. На ці гроші письменник Б. Грінченко започаткував видавництво і надрукував 50 книжок накладом 200 тис. екземплярів, а потім віддав таку ж суму грошей львівській «Просвіті» для продовження роботи Фонду І. Череватенка з підтримки української книги.

Легендарною людиною є уродженець Обухівки (Білгородщина) Василь Єрошенко — мандрівник, етнограф, поліглот, класик японської літератури, хоча пишуть про нього нечасто. В чотири роки втратив зір, навчався у Москві та Лондоні, знав 20 європейських та східних мов, довгий час жив у Японії, Китаї, Бірмі. Користуючись есперанто та японською мовою, він писав в основному легенди та казки, в яких відображав загадковий світ Далекого Сходу. А ще на все життя він зберіг у своїй пам’яті образ рідної землі, чудовий український фольклор, яким так багата Слобожанщина. Рідна сестра Єрошенка М. Я. Безуглова так відгукувалася про його національну самосвідомість: «Вася завжди писав про себе «українець», бо дідусь і батько були українці і завжди вдома розмовляли по-українські. І на вулицях у селі Обухівці завжди розмовляли простою українською мовою...».

Духовні шукання Єрошенка співзвучні філософії таких видатних мислителів Сходу, як М. Реріх, Р. Тагор, Лу Сінь. У своїй творчості він звертався до загальнолюдських проблем та цінностей життя. Його ім’я включено до японських енциклопедій, у 1959 р. в Японії було видано три томи творів Єрошенка. Портрет письменника роботи японського художника Накамура Цуне — візитна картка Національного музею сучасного мистецтва у Токіо.

Коли у 1952 р., змучений хворобами, Єрошенко повернувся в рідну Обухівку, він привіз із собою багато книжок і архівних матеріалів. На жаль, всі вони після його смерті були спалені. А ще говорять, що рукописи не горять...

До посібника «Слобожанська хвиля» включено і розділ «Російські письменники-класики Олексій Кольцов і Іван Бунін про Україну». Обидва вони — уродженці Воронежа, тому їхній талант живила й українська культура, й українська мова, серед яких вони зростали й які любили. В хрестоматійну частину цього розділу ввійшли твори О.Кольцова та І. Буніна, в яких звучить тема України.

Імена, імена, імена... Відомі, маловідомі, зовсім незнані...

Посібник «Слобожанська хвиля» може бути використаний учнями 9-х, 10-х та 11-х класів російських загальноосвітніх шкіл Північної Слобожанщини і в українських школах цього краю на факультативних заняттях і курсах за вибором.

Безперечно, що для учнів північного сходу України, Донецької, Луганської. Харківської, Сумської областей цей посібник стане у великій нагоді: він розширить уявлення про велич української літератури, про її життєдайні корені, які ведуть свій початок і з їхнього рідного краю – Слобідської України.

Зазначимо, що сьогодні в українства існують вагомі культурно-літературні надбання, які пора інтенсивно спрямувати на відродження української духовності в східній українській діаспорі. Один із засобів для вирішення цього завдання — знайомство російської шкільної молоді з досягненнями української літератури, що створювалася і продовжує створюватися на території сучасної РФ.

Саме цими ідеями і проникнута «Слобожанська хвиля», нове слово у навчальній літературі про вагомі здобутки українського красного письменства. Для широкого залучення громадськості: вчителів, учнів, студентів, всіх тих, хто цікавиться розвитком рідної літератури рекомендуємо ознайомитись з «Слобожанською хвилею» в Інтернеті за такою адресою:

http://ukrlife.org/main/prosvita/slobozhany.htm

Автори посібника Вадим та Світлана Оліфіренко.

Олена МАРЧЕНКО,
вчитель-методист загальноосвітньої школи №57 м. Донецька,
керівник Інформаційно-методичного центру
при районному відділі освіти Київського району м. Донецька.


Обкладинка хрестоматії «Слобожанська хвиля».

До змісту




Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka