Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 20 вересня 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Пам’ять про гетьмана Мазепу на Східній Слобожанщині

Пам’ять про гетьмана Мазепу на Східній Слобожанщині.

Вже більше трьохсот літ російська влада та церква намагаються викоренити з народної свідомості пам’ять про гетьмана Мазепу. Але це їм ніяк не вдається. Пам’ятають про великого українського гетьмана і на Східній Слобожанщині. На центральній площі міста Острогозька, столиці Східнослобідського краю, на площі, що і зараз, як і триста років тому, називається тут Майданом, височить величний пам’ятний знак, напис на якому повідомляє: «16 вересня 1696 р. на Майдані Петро І, повертаючись з Озівського походу, зустрічався з гетьманом України Мазепою і козаками Острогозького полка, дякував їм за хоробрість і вірну службу».

Відомо, як сильно допомогли козаки гетьмана Мазепи російському цареві при здобуті міцної турецької фортеці у гирлі Дону, на Озівському морі. Тому і дякував Петро за це українському гетьману. У перший раз володар України побував тоді у Острогозьку, через те і запам’ятали це острогозьці надовго, якщо не сказати, що назавжди. І не зважаючи ні на які прокляття і анафеми з трибун і амвонів, побудували у своєму місті пам’ятник з нагоди цієї зустрічі.

Нещодавно острогозький Майдан відвідала висока делегація українців. Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний і український журналіст зі Східної Слобожанщини, активіст місцевого українського товариства «Перевесло», який при цьому очолює Воронізьке регіональне відділення ОУР (Об’єднання українців Росії) Дмитро Денисенко, узявши з собою державний прапор України, сфотографувалися разом з ним біля острогозького пам’ятника славному українському гетьману. Світлина ця, разом з невеличкою статтею про Східну Слобожанщину, з’явилися незабаром в українському виданні «Україна молода». Між іншим, згадали автори цієї статті і про ті труднощі, які довелось долати острогозьким шанувальникам старовини, аби отримати дозвіл від воронізької влади на встановлення цього пам’ятника. «Коли встановлювали цей пам’ятний знак, місцевій владі закидали: чого це ви Мазепу згадуєте? - розповідає пан Денисенко. - Ті відповіли: тут відбулася зустріч двох відомих правителів того часу, для Острогозька - це вагома історична подія». Так і вдалося острогозьцям відстояти свій пам’ятник на Майдані.

Пам’ятають про гетьмана Мазепу і в іншому куточку Східної Слобожанщини – на Курщині. Мрією гетьмана Мазепи було об’єднання всіх українських козацьких земель під владою лівобережного гетьмана. Для втілення у життя цієї мети він влаштовує походи на Правий берег Дніпра, у володіння Речі Посполитої, не зважаючи навіть на те, що тодішня Польща мала військовий союз з Росією проти шведського короля Карла ХІІ, і московський цар відносився до цих козацьких походів не дуже схвально. Підпорядкувавши гетьманській владі дніпрове Правобережжя, дивиться Мазепа і на схід, на Слобожанщину, бажаючи об’єднати з цілою Україною і ці козацькі землі. Двічі ставить Мазепа перед Петром питання про об’єднання гетьманських і слобідських земель, але обидва рази має на це відмову. Тоді український гетьман вдається до хитрощів. Починаючи з 1699-го року, він скуповує у російських поміщиків на Східній Слобожанщині землі, та оселяє їх українськими селянами. За кілька років на цих землях виникає кільканадцять українських слобід, і серед них Амонь, Кореневе, Крупець, Обухівка, Снагість, Студянка та інші. 1703-го року на території Рильського повіту гетьман влаштовує три села, які називає на честь свого небесного покровителя, свого батька та свого родового ім’я. Так виникають на Курщині села – Іванівське, Степанівка і Мазепівка. У Іванівці Іван Степанович Мазепа будує палац і церкву. Але недовго славилися ті села. Після Полтавської катастрофи царський любимець і кат українського народу Олександр Меншиков загрібає під себе найкращі куточки України, і серед них і гетьманські маєтки на Курщині. Переходячи з рук у руки, від володаря до володаря, гетьманські маєтки занепадають, палац і церква становляться руїнами. Але місцевий народ і досі добре пам’ятає, кому вони належали спершу, називаючи їх «Мазепиними палатами» і «Мазепиною церквою». Звичайно ж, годі й чекати, аби російська влада вшанувала тут пам’ять великого українського гетьмана. На сьогоднішній день в Палатах Мазепи - пам'ятнику архітектури XVIII століття, знаходиться колгоспна комора, де зберігаються добрива. Навколо Палат - бур'яни. Але, все-таки, як не намагалася влада зтерти з народної пам’яті згадки про гетьмана – це їй не вдалося. І досі існують у Рильському районі Курської області три села – Іванівське, Степанівка і Мазепівка, які нагадують своїми іменами про славне життя великого українського гетьмана.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Gesta Ruthenorum (діяння українців) – це безперервні військові походи, завоювання, нищення ворогів та етнічна експансія. Історія України – це насамперед історія українських військових еліт (княжих дружин, руської шляхти, козацької старшини тощо), пасіонарності яких вистачало не лише на творення власних держав, а й наднаціональних імперій. Сенс усієї української історії полягає в цих великодержавних устремліннях. Наші предки були жорстокими завойовниками, творцями імперій та холоднокровними гнобителями чужинців, інакше вони не змогли б залишити нам у спадок того, що ми зараз маємо.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka