Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 23 травня 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Острогозький форум – цінне джерело з вивчення історії та сьо

Острогозький форум – цінне джерело з вивчення історії та сьогодення Східної Слобожанщини.

Два з половиною роки тому, шукаючи в Інтернеті матеріалів про Східну Слобожанщину, я натрапив на цікавий сайт, на якому мешканці міста Острогозька та його околиць, після десятиліть (якщо не століть), імперської та радянської брехні, намагалися відродити свою історичну пам’ять, та з’ясувати для себе – хто ж вони такі є, нащадки острогозьких козаків, і яке відношення мають до сучасної України та українського народу. Спостерігаючи за цими важкими пошуками історичної правди, доводилося визнати, що шлях до істини небайдужих острогожців був дуже і дуже нелегким.

Сторонньому глядачу, яким я був, відразу кидалося в очі, що сучасні острогожці чудово розуміють свою ментальну відмінність від навколишніх росіян, але й довголітня антиукраїнська пропаганда, що завжди проводилася владою за межами Української РСР на етнічних українських землях, давалася в ознаки. Сучасні острогозькі українці згодні були скоріш називати себе міфічними «черкасами» (за російськими офіційними документами часів переселення їхніх предків на ці землі), а свою мову «суржиком», ніж чесно визнати, не кривлячи душею, себе українцями. Записуючи в своїх дідусів та бабусь старовинні пісні, які нічим не відрізнялися від тих пісень, які співалися українським народом на корінній Україні, порівнюючи мову своїх предків з сучасною мовою України, і бачачи їхню тотожність, дописувачі Острогозького форуму тем не менш, аж ніяк не наважувалися зробити останній маленький крок до духовного повернення до рідної Батьківщини. Але і того, що вони зробили, з’явилося досить, аби за чиєюсь вказівкою, на Форум обрушилися адміністративні репресії. Не бачачи Форуму майже рік, та знову повернувшись до нього, із сумом довелося побачити скрізь сліди нищівної руйнації. Цікаві дописи українців з України, які обґрунтовано доводили спорідненість духовної культури острогозьців і усіх інших мешканців української Слобожанщини були «потерті», а вільний шлях відвідувачам до найбільш цікавих тем Форуму, таких наприклад, як «Історія і етнографія Острогозького козачого полка», було перекрито. Тепер, згідно з новими правилами, тільки до тих тем, що не мають відношення до України, заходити можна всім. Аби ж побачити «українські» теми Форуму, треба обов’язково зареєструватись. Але далі (цитую за мовою оригіналу): «"Время жизни" зарегистрированных аккаунтов: В начале каждого месяца удаляются аккаунты с общим количеством сообщений="0" за месяц, предшествующий истекшему. Аккаунт участника с ненулевым количеством сообщений остаётся». Тобто, якщо Ви просто намагаєтесь слідкувати за місцевим життям, через місяць вас позбавлять акредитації за нульову кількість повідомлень, якщо ж будете дописувати на Форум – ризикуєте отримати «бан» за своє українство. Отака от «сувенірна демократія» російського взірця!

Заборонена тепер на Форумі і можливість залишати повідомлення старою предківською мовою острогозьких козаків. Якщо колись на Форумі були дозволені дві мови – «російська і суржик», то тепер читаємо (наводжу мовою оригіналу, майже без жодних змінень): «Языками общения в Осрогожском форуме являются РУССКИЙ. Допскается размещение сообщений на суржике, понятные пользователям. Но последнее не гарантирует, что кто-то поймёт суть сообщения. Другие языки запрещены. Их использование жестоко карается, вплоть до немедленного банна». Як можна побачити з вищенаведеного, російську мову адміністратори Форуму так як слід і не вивчили, а ось від мови своїх предків чомусь вирішили відмовитися зовсім. Сумно!

Але не зважаючи нінащо, Острогозький форум залишається цінним джерелом з вивчення історії та сьогодення Східної Слобожанщини. Відвідувачами форуму зібрано безліч цікавих матеріалів, історичного та етнографічного характеру, якими необхідно скористатися у створенні найґрунтовнішого дослідження з життя цього українського краю. Серед усіх місцевих дописувачів слід особливо визначити мешканця Острогозька, що пише під ніком «Бебут». Він зібрав найбільше від усіх різних корисних матеріалів. Серед відвідувачів з України виділю пана Андрія Лавриненка (нік «Рівноденник»), нащадка Острогозьких козаків з Луганської області (до Луганської області України увійшов південно-західний окраєць колишньої території Острогозького полка). Пан Андрій завжди зважено і ґрунтовно обстоював українську сутність Східної Слобожанщини. Зібраними паном Андрієм, Бебутом та іншими форумчанами матеріалами скористався і я у своїй праці, за що їм усім велика дяка.

Як я вже нагадував вище, цікавою ознакою цього форуму є особливе відношення місцевих українців до своїх сусідів – росіян. Наводжу без коментарів, і знов таки, мовою оригіналу, деякі повідомлення острогозьких українців:

«Московок предки замуж не брали. Смех-смехом, в нашей родовой цепочке только моя мама на половину русская (ее мама, моя бабка с Воронежской губернии), а жена досталась с хвамилией Кондратенко».

Іще: «А бабушки наши и дедушки ни в коем случае не относили себя к русским, як воны казалы - москалям. (Не в обиду русским, у меня то же есть немного русской крови.) Постоянно сравнивали себя с ними, естественно в лучшую сторону. А бабушка моей жены так пугала своих детей: "Ось як отдам вас москалю!" К Коротоякским и жителям с. Солдатское доверия не было, так как воны Москали! Я очень уважаю великороссов, не в коем случае не хочу оскорбить, но ось так у нас было! И конечно мне хочется сохранить нашу особенность, суржик, по возможности традиции, и главное память о предках»!

І відповідь на це: «Меня также запугивали в детстве!!! И дед говорил - "Шукай только хохлушку!" Нашел...»!!!!

А ось цікава побутова зарисовка з теми «Мова Суржик»:

«Вспомнил случай. Были у нас знакомые - сельские москали (великороссы). Вот как то в гостях мы ели борщ (или щи не помню, я еще маленький был). Вот хозяйка у моего отца и спрашивает - тебе подсмачИть? Отец не понял вопроса, сказал - да подсмачИ. Хозяйка взяла в рот зубок чеснока, переживала его, и выплюнула отцу в тарелку. Так же она сделала своему мужу, и сыновьям (это у них так было принято). Я не помню, ел после этого мой отец, или нет, но "подсмачить" мы до сих пор вспоминаем и смеемся».

Відповідь на це іншого дописувача: «Тоже присутствовал при "засмачивании" в хуторе Гостинном в 1972 году будучи на рыбалке! И от такой экзотики бежали мы с этой хаты далеко......... Правда нам лук нажевали».

Не менш цікавими є й опитування серед відвідувачів, які проводилися на Форумі. Ось Вам результати двох із них:

Опитування: Як називати себе нащадкам Острогозьких козаків:

черкасами – 40% (8 осіб)
українцями – 10% (2)
малоросами – 5% (1)
хохлами – 10% (2)
руськими – 20% (4)
кОзаками – 0% (0)
кАзаками – 5% (1)
давніми єгиптянами – 5% (1)
гіксосами – 0% (0)
якось по-іншому – 5% (1)

Всього голосів – 20.

Ще одне опитування, більш численніше за учасниками:

Яку абетку використовувати для письма на Суржику:

російські літери – 35% (22 особи)
український алфавіт – 14% (9)
змішаний набір символів – 19% (12)
вигадати нові літери – 4% (3)
використовувати тільки китайські ієрогліфи – 25% (16)

Всього голосів – 62.

Для тих, хто зацікавився Острогозьким форумом, пропоную його адресу в Інтернеті:

http://www.ostrogozhsk.ru/forum/index.php

Закрита, українська, частина Форуму називається «Історія Острогозька». Аби потрапити до неї, Вам обов’язково треба зареєструватися.


Млин діда Трикози з Острогозька. Існував до 60-х років 20-го ст. Світлина з Острогозького форуму.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Пам'ять про славетного запорозького козака Самуся, який був спочатку полковником Вінницького (1685-1699 pp.), а потім Богуславського (1699-1711 pp.) полків, виконував обов’язки наказного гетьмана від імені польського короля (1693-1702 pp.), був гетьманом Правобережної України (1702-1704 pp.) й керував «другою Хмельниччиною», жила серед українського народу на протязі багатьох століть після його смерті. Відомо, що на початку XX століття одна з доріг на Київщині носила назву «Шлях Самуся». Цей історичний шлях тягнувся від Обухова до сіл Тростянка і Яцки й зникав у степах коло Ксаверівки. «Стара дорога є у великім пошануванні у людей», — записав у своїх нотатках відомий краєзнавець Київщини Руліковський. У людській пам'яті залишилися певні асоціації з цим шляхом — місцеві жителі казали, що він служив кордоном від Польщі. Очевидно, тим самим вони віддавали заслужену шану гетьманові Самійлові Самусю як борцеві за «козацькі вольності» та єдину Українську козацьку державу.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka