Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 28 квітня 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Морські війни українських козаків

Морські війни українських козаків

Віктор Брехуненко
Видання Віктора Брехуненка, 2007 р. ISBN 978-966-02-4442-9
В рамках проекту "Про Україну з гонором і гумором"

ЗМІСТ

  • Переднє слово
  • Дивлюсь я на море, або Чому козаків у морські походи тягнуло
  • Особливості мореплавання на Чорному та Азовському морях у козацькі часи
  • Козацькі шляхи до моря
  • Козацькі човни
  • Турецький флот
  • Військове мистецтво козаків у морських війнах
  • Перші походи козаків на море
  • "Володарі Чорного моря"
  • Рятівники Речі Посполитої від "турецької хмари"
  • Козацька канонада над Стамбулом
  • Проти Туреччини як союзники Криму
  • Як кримський хан від козаків з Бахчисарая тікав
  • Морські походи 1634-1642 рр.
  • Козацькі флотилії в російсько-турецьких війнах кінця XVII - початку XIX ст.
  • Післямова

УВАГА: Текст даної книги викладений тут виключно для ознайомлення. Редакція сайту закликає всіх зацікавлених придбати друкований варіант книги.
Контактні телефони видавництва: (04497) 61-350 (цілодобово) 8-067-656-21-49 (цілодобово)
E-mail: wbrekhunenko@ukr.net




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

ля жителів Берестейщини українці – це вже „закордон”, хоча і недалекий. На запитання Чи у вас співають? селяни розцінювали свою пісенну культуру своєрідно, порівнюючи її з сусідньою закордонною територією і тому часто доводилось чути: Та у нас не дуже, так щоб співали, от там на Україні – от там вже співають хороше… В одному селі, зайшовши до магазину, розговорилася з продавщицею. Дізнавшись, звідки я та чим займаюсь, вона пожвавішала: Ой, я так люблю українську мову та українські пісні, там так гарно співають. Була я в Любешівському районі [Волинська область – Л. Л.] на весіллі (в мене чоловік звідти), то так мені сподобалось! Говорячи це, вона навіть не зауважила, що спілкується зі мною мовою, якою я до неї звернулась, тобто, українською. Коли ж звертаєш на цей факт увагу своїх співрозмовників, вони замислюються, проте рідко погоджуються з твердженням, що розмовляють українською. Думаю, це зумовлено обережністю: а хто зна, що за людина приїхала, і чому вона допитується. Та й сталінські та брєжнівські часи, коли за одне необережне слово людина потрапляла за ґрати, не так далеко увійшли в минуле, щоб їх забути. Але всі мої співрозмовники стверджували, що білоруською у них не говорять, хіба у школі учать, а так – або по-мєсному, або по-російському. Рідко у селах зустрічались люди із визначеною національною свідомістю, переважно із прошарку сільської інтелігенції. Проте таких людей надзвичайно мало, тому що намагання відродити українську культуру на території Білорусі за радянських часів сприймались як вияви націоналізму, а всі націоналісти, як правило, піддавались репресіям, отож бо мало хто і лишився.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka