Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 25 травня 2020 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Ізюмська лінія.
Володимир Маслійчук - "Слобідська Україна"

Ізюмська лінія.

Щоб закріпити за собою величезні угіддя, залюднені українцями, і вчергове повести наступ на Кримське ханство, У Москві було вирішено спорудити ще одну оборонну лінію. Основним містом системи фортифікації мав стати Ізюм - стратегічна фортеця на переправах через Донець. До Ізюма укріплення просувалися від Білгородської лінії по річці Валуй через Полатов на Валуйки, а звідти по Осколу через Кам'янку, Дворічну, Куп'япку, Цареборисів. 1678-1679 рр. російський уряд ретельно вивчав ситуацію й готувався до будівництва системи фортець. Ідучи під Ізюм понад Сіверським Дінцем (Савинці, Андрієві Лози), біля Змієва фортечна система робила поворот у напрямку Валок. Закінченням лінії мало стати збудоване 1680 р. містечко Новий Перекоп (на місці старого Можевського острогу), однак лінія продовжилася далі на захід, до українського поселені Хмелівки, перейменованого у Високопілля, а потім до коломацьких верхів’їв.

Кілька років козаки з Гетьманщини, слобожани, російські служилі зводили систему укріплень, зазнавши у відповідь нищівного походу кримського хана 1680 р. Було споруджено великі укріплення, залишки яких збереглися до сьогодні. Збудували фортеці Нові Валки (Таранівка) та Соколов. Поновили укріплення не лише в містах по лінії, але й Золочеві, Мерефі, Вільшані, Харкові.

Лінія утверджувала російську владу й захищала великій простір. Але ця укріплена смуга так і не стала південною межею Слобожанщини, лише зафіксувала переселенські ініціативи та оборонила велике «запілля» від татарської небезпеки. Переселенський потік українців залюднював околиці па півень і на схід від укріплень.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Року Божого 1619-го в родині переяславського міщанина-купця Семена Сомка народився син, якого назвали Якимом. Згодом батьки віддали його на навчання до Києво-Могилянського колегіуму. Рідна сестра Якима Ганна стала вірною дружиною Богдана Хмельницького. Саме у родині Сомків у Переяславі переховувалися діти Хмельницьких під час початку повстання у 1648 році. Незважаючи на своє купецьке походження, Яким всіляко підтримував революційні події Хмельниччини. На початку 1650-х років бачимо його вже сотником Переяславського полку. Сотник Сомко виконував дипломатичні доручення Богдана Хмельницького, зокрема відвозив гетьманські листи до Москви. У1658 році Яким Сомко став на чолі Переяславського полку вже як наказний гетьман. Цікавий і той факт, що наступного року він разом з іншою старшиною був записаний до шляхетського стану на сеймі Речі Посполитої.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka