Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 25 травня 2020 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
Приглашаем на яхтинг в Норвегии checkinsea.global/yakhting-v-norvegii/.
лічилка
Гетьмани й перселення
Володимир Маслійчук - "Слобідська Україна"

Гетьмани й перселення.

Події середини XVII ст. визначили на тривалі часи долю Центрально-Східної Європи. У результаті великої революції й тривалої війни виникла Козацька держава. Виснажливі війни, постійна небезпека змушували населення цієї держави тікати з-під оруди гетьманів і мандрувати на схід, покидаючи насиджені місця.

До переселення на слободи не можна ставитись однозначно, бо ж переселявся часто найдієвіший елемент, із-під керівництва українських гетьманів ішла людність. «Енергія екстенсивна брала гору над енергією інтенсивною» (М. Грушевський). Замість розбудови державних структур, організаційні сили витрачалися на переселення та облаштування переселенців. Заселення Слобожанщини часто сприймають негативно. З точки зору українського державника, який оцінює події в аспекті певних суспільних процесів, це дійсно так. Але слід розуміти й основну цінність, яку зберегло переселення па Слобідську Україну, - тисячі людських життів. Величезна війна на Правобережній Україні із зіткненням потуг кількох держав: Московії, Османської імперії, Речі Посполитої - з початку 70-х рр. XVII ст. нищила масу людей, і часто єдиним порятунком виявлялося переселення на лівий берег Дніпра-Гетьман Іван Самойлович 1674 р. навіть зганяв населення силоміць. Тут слід навести невтішний приклад німецьких князівств. Під час Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.) населенню протестантських держав нікуди було тікати, і після закінчення баталій у багатьох містах лишилася заледве третина люду порівняно з початком військових дій. Бранденбург, приміром, утратив три чверті населення.

Богдан Хмельницький украй негативно ставився до переселення, повсякчас погрожуючи знищити слободи. Політику Б. Хмельницького в цьому питанні продовжив гетьман Іван Виговський. Протягом 1658-1659 рр. ширилися чутки, що війська гетьмана разом із татарами поруйнують слобідські міста. Юрій Хмельницький, прийшовши до влади, взагалі ініціював карання переселенців, а підлеглий йому полтавський полковник Федір Жученко здійснив низку каральних походів на слободи в 1660-1662 рр.

Іван Брюховецький сприймав слобідські міста як доконаний факт і прагнув залучити населення слобід до антимосковського повстання 1668 р. Подібним чином до Слобожанщини ставився н гетьман Петро Дорошенко, який вважав слобідських полковників частиною свого регіменту.

Гетьман Іван Самойлович намагався приєднати Слобідські полки до Гетьманщини, апелюючи до того, що заселені ті полки вихідцями з підлеглих йому земель. Того самого хотів Іван Мазепа.

Отаке ставлення до території Слобідських полків як до своїх земель збереглося серед гетьманських адміністраторів на тривалий час, навіть після скасування Гетьманщини, і яскраво відбилось у козацьких літописах та автономістичній літературі, особливо в патріотичній «Історії Русів».

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Андрій Могила зустрічався та активно листувався з королем Речі Посполитої Яном III Собеським. Він також підтримував стосунки з Ватиканом (Апостольською столицею), Кримським ханством, Калмицькою ордою, Молдавським та Волоським князівствами, а також Запорозькою Січчю. Свого часу польський король вручив Могилі булаву, хоругву, литаври та печатку «з гербом старожитнім України» — зображенням козака з мушкетом. З 1684 року козацтво Правобережної України розглядалося як важливий чинник у планах антиосман-ської «Священної ліги». Проблема титулування Могили, як гетьмана «обох боків Дніпра», а не тільки правобережного Війська Запорозького, була одним зі спірних питань російсько-польських переговорів щодо укладення та впровадження у життя «Вічного миру» 1686 року. Андрій Могила був одним з небагатьох гетьманів, що зумів протягом 1684-1689 років укріпити козацький устрій Правобережної України. Головними здобутками цього гетьмана були колонізація правобережної частини Гетьманату, відродження тут козацьких полків і сотень як адміністративних одиниць, а також захист України, Польщі та й усієї Східної Європи від турецько-татарської агресії.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka