Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 21 серпня 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
Без покупки лицензии юзер может скачать nero 7 с ключом бесплатно с neropremium.ru неофициально.
лічилка
Декілька слів про заселення українцями Східної Слобожанщини

Декілька слів про заселення українцями Східної Слобожанщини.


Мапа Острогозького полка.

У російській історичній науці, а також частково і серед українців, домінує гіпотеза, що у 17-му ст. українські козаки тікали на Слобожанщину, в межі тодішньої Російської держави, ховаючись від воєнних лихоліть Визвольної війни на Україні під проводом Богдана Хмельницького, і російські можновладці, таким чином, мали всі права для того, аби у подальшому накинути важке ярмо на шию слобідських українців, позбавивши їх козацьких привілеїв та автономії. Але гадаю, що ця гіпотеза не є позбавленою від тих імперських стереотипів, що є взагалі притаманними російській історичній науці. Адже історичні документи свідчать про те, що воля українців до заселення степових просторів сучасної Слобожанщини була сильнішою, і часто йшла всупереч волі російських адміністраторів, які не надавали українцям можливості заселяти ці землі, а змушені були просто миритися з тим, що українські козаки забирали ці землі для себе. Отже декілька слів про шляхи української колонізації у 17-му столітті:

У добу розквіту Київської Русі українцям були підвладні всі степові простори вздовж узбережжя Дністра, Дніпра та Дону. Але з поширенням епохи феодальної роздрібності та князівських усобиць, під натиском кочових степовиків українцям доводилося відступати все далі на північ, так що скоро і Переяслав і Київ, історичні центри східної частини української землі, опинилися майже на державному порубіжжі і дуже потерпали від постійних половецьких набігів. З нашестям же монгол у 13-му ст. українці взагалі були відкинуті до території Полісся та Галичини, віддавши наближені до Великого Степу землі під владу нових завойовників.

Повернення до Правого берегу Дніпра степового узбережжя відбувається лише у добу Великого Князівства Литовського, коли українцям, в союзі з литовцями та білорусами, вдається знову закріпитися на цій території. Постійна боротьба з татарами призводить до формування тут дніпровського козацтва, яке засвоїло навички кочовиків та навчилося успішно протистояти їхнім зазіханням на ці землі. У 16-му ст., коли Литва і Польща остаточно об’єдналися у єдину державу, посилився і економічний гніт поляків на українських землях. Опираючись встановленню панщини, українські селяни та козаки все активніше заселяють і Лівобережжя Дніпра, остаточно виганяючи звідти татар. Заселивши Полтавське Лівобережжя та відчувши власну силу, українські козаки зазирають тепер і на сучасну Слобожанщину, бачачи, що вона так само потерпає від татарських набігів, а Московська держава, якій ця територія нібито належить, дуже слаба після подій так званого «Смутного часу», і своїми силами закріпитися на цій території не може. Так перші спроби українських козаків підпорядкувати собі Східну Слобожанщину відносяться вже до першої половини 17-го ст., тобто ще до часів Хмельницького, і спроби ці пов’язані були з польсько-російською війною 1632-1634 рр., коли українські козаки воювали разом з поляками проти російських військ.

Влітку 1633-го року українські козаки на чолі з полковником Яковом Остряницею вступили на територію сучасної Східної Слобожанщини. Російські ченці Микільського монастиря з Валуйок на Білгородщині у чолобитній Московському царю скаржилися на великі спустошення від українців. 22 липня полк Остряниці підійшов до Білгорода і розпочав облогу міста. Козакам не вдалося штурмом здобути замок, тому вони спалили передмістя і відійшли до Путивля. За спогадами учасників, поляки разом із запорожцями «нагнали багато страху ворогові». Під час цієї війни українцям закріпитися на Східній Слобожанщині не вдалося, але вони зробили це вже за часів Богдана Хмельницького.

Гетьман Хмельницький, заручившись підтримкою з боку Москви у своїй війні з поляками, дає дозвіл своїм козакам перетнути московський кордон та заселяти землі сучасної Слобожанщини, і як свідчать про те українські літописи, робить це свідомо, аби таким чином розширити козацькі володіння далі на схід, створивши для українського війська базу у випадку невдалої війни з Річчю Посполитою. Як пише Самовидець (козацький літописець Роман Ракушка): «Тоді ж Хмельницький, чекаючи угодного до помсти часу, дозволив пригнобленому від ляхів народу вільно сходити з міст до Полтавщини і за кордон у Велику Росію на життя, і із того часу почали сідати Суми, Лебедин, Харків, Охтирка і інші слобідські міста аж до Дону козацьким народом» (виділення моє). Так з’явилися на Східній Слобожанщині козаки під проводом Івана Зінківського і був створений Острогозький полк, а українці розширили свою етнічну територію «аж до Дону».


Мапа Слобідських полків.

До змісту




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Ми, урядники Пинського повіту — Лукаш Єльський, маршалок, і Адам Спитек Джеський, стольник, — як вислані посли іменем своїм і всеї братії повіту нашого, присягаємось богові в трійці єдиному, найсвятішій діві і всім святим, згідно з обрядом і вірою нашою, через апостолів нам переданою і визнаною: Все, в чому ми іменем всієї братії і за її дорученням договорилися з й. м.п. гетьманом військ запорозьких в справі вічної і нерозривної приязні...

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka