Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 19 квітня 2018 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Новини сайту

12.8.2014 - Додано статті про Данила Апостола, Івана Скоропадського, Пилипа Орлика, Івана Мазепу, Кирила Розумовського, Самійла Самуся, Степана Лозинського, Семена Палія, Григоря Гришка, Андрія Могилу, Максима Залізняка, значення інституту гетьманства в історії Руси-України, Степана Куницького, Григорія Дуку, Євстафія Гоголя, Івана Самойловича, Дем`яна Ігнатовича, Павла Полуботка, Петра Суховієнка, Михайла Ханенка, Петра Дорошенка, Івана Брюховецького, Степана Опару, Павла Тетерю), Якима Сомка, Юрія Хмельнийцького, Івана Виговського, Богдана Хмельницького, Павла Павлюка, Івана Сулиму та Дмитра Байду Вишневецького

22.7.2014 - Заповнено всі розділи з книги Ігоря Роздобудька ``Донщина та далі на Схід.``

10.6.2014 - Додано статті про Гната Білого – прибічника політичного союзу Дону з Україною та українську Донщину в творах Михайла Шолохова.

7.2.2014 - Додано статтю про донських козаків на службі в польської розвідки.

3.2.2014 - Додано статті про українців Донщини згідно з загальноросійськими переписами, «розстріляне відродження» на Донщині, Донщину в добу сталінських репресій.

11.1.2014 - Додано статті про донське питання у державній політиці українського Гетьманату і Директорії, міждержавні відносини між Україною та Доном у 1918-1919 рр., фактор входження Таганрогу та Східного Донбасу до складу Донецько-Криворізької республіки вплинув на процес перебування цих земель у складі Української РСР, також про Таганріжщину і Східний Донбас у складі Радянської України.

14.12.2013 - Додано статті присвячені з’їзду поневолених народів в 1917 році, боротьбі за об’єднання Донщини з Україною за часи Центральної Ради (у 1917-1918 роках), Данилу Мордовцю, Антону Чехову та Миколі Щербині.

10.11.2013 - Додано статтю про Олександра Корсуна українського митця з Таганрога.

1.8.2013 - Додано статтю про Донські землі у складі Запорізької Січі

17.6.2013 - Додано статтю про старовинну козацьку думу «Втеча трьох братів з города Озова…»

16.6.2013 - Додано статтю про перебування ключових міст Донщини в складі Україна

25.5.2013 - Додано статтю про Степана Разіна та Омеляна Пугачова

24.5.2013 - Додано статтю про українське коріння донських козаків

15.4.2013 - Додано статті про древню руську фортецю на Дону - Білу вежу, статтю про спорідненість Запорізького і Донського козацтв та про Дмитра Вишневецького.

19.3.2013 - Додано статтю про українську присутність на Дону в часи Київської Русі




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

«Опара ішов і проти царя, і проти короля, адже тим самим наче стояв за незалежність України в союзі з татарами і під протекцією Порти», — підсумовував короткочасну діяльність гетьмана Степана Опари відомий історик Дмитро Дорошенко. Цю думку підтримали і багато польських дослідників, відзначаючи, що Опара уособлював щораз більше стремління до незалежності. Хочемо наголосити на тому, що саме гетьман Опара, після відмови свого попередника Павла Тетері від задумів Богдана Хмельницького, намагався відродити багато чого з політики великого гетьмана. Одним з перших кроків в економічній сфері стало відбирання млинів і хуторів у польської шляхти, яка вже було поверталася в Україну з військами Яна II Казимира. Шляхом закликів доби Хмельниччини Степану Опарі вдалося на певний час сконсолідувати козацтво правобережної частини Українського гетьманату, яке втомилося від довголітніх внутрішніх та зовнішніх війн. На одній з козацьких рад Опара виступив із закликом «одміряти ляхам границю по Случ». Цей гетьман практично впровадив у життя турецько-татарський напрям в українській зовнішній політиці козацької доби. Саме шляхом Опари пішов його наступник Петро Дорошенко, який добивався незалежності України від Московської держави й Речі Посполитої за допомогою Стамбула та Бахчисарая. Очевидно, саме відвертий радикалізм як внутрішніх, так і зовнішніх політичних заходів не дозволив Степану Опарі довше втримати гетьманську булаву. Він став заручником політики Кримського ханства та їхнього зверхника в особі султана Мегмеда IV на примирення з Річчю Посполитою.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka