|
|
 контакти
|
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
|
|
Внесок на розбудову
|
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248
долари - Z638725061953
євро - E197392062209
|
|
Партнери сайту
|
|
|
|
|
|
|
Жертводавці
|
|
|
|
лічилка
|
|
|
|
|
|
|
|
Донщина і далі на схід |
|
|
Східна Слобожанщина |
|
|
Книга про Стародубщину |
|
|
Лужицькі серби |
|
|
Підляський архів |
|
|
Джерела |
|
|
Цікава стаття |
Так, це Богдан-Ігор Антонич, який «в горах, де ближче сонця, перший раз приглянувся небу», дописує черговий вірш до збірки «Книга Лева». Заголовок поетичної книги асоціюється із Львовом, але автор її у цьому місті пришелець, адже він уродженець «країни верховинної» — Лемківщини-Лемковини, яка барвистою мережкою розкинулася на верхах і долинах західного Бескиду. Глянувши із перспективи всієї Великої України, Лемківщина — це такий собі «руснацький» апендикс, втиснутий між поляків та словаків, а до того ще й відрізаний державними кордонами. |
|
|
|
