Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 20 вересня 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Новини сайту

Вун, вана і вано, або кожне сільце має своє слівце

Джерело: газета "Сіверщина"
Автор: Олександр ЯСЕНЧУК

Часто можна почути про суржик, що псує нашу мову, про її засміченість, але перепрошую! Дуже часто за суржик сприймаються ті слова, що протягом тисячоліть використовують у наших сіверянських селах. Наш народ живе на цій землі тисячі років, ніхто сюди масово не заселявся. Тож слова, що збереглися в селах, не тільки мають право на існування, а навіть більше того — мають стати повноцінними експонатами живого лінгвістичного музею, адже ми їх можемо втратити. Те село, що існувало багато тисячоліть, за останні десятиліття почало зникати, ще трохи — і разом з ним зникне й та сіверянська мова, що не стала четвертою східнослов’янською. Свого часу Микола Костомаров доводив, що на основі сіверянських та інших племен цілком міг би виникнути й четвертий східно-слов’янський народ. Це ж підтверджує і той факт, що існувала у 20 — 30-ті рр. ХХ ст. окрема Чернігівська православна церква з центром у Седневі, де богослужіння здійснювалося чернігівською (поліською) говіркою, нею ж друкувалися богослужбові та художні книги. Тож і не дивно, що літературна українська мова, яку викладають у школі, чужа селянам, як і російська.

Але дамо слово науковцям. „Українські діалектологи поліським називають північне наріччя у системі діалектів сучасної української мови. Це широка смуга говорів північної частини території України. Поліське наріччя протиставляється південним наріччям рядом особливостей. З фонетичних особливостей найяскравішими є вимова дифтонгів вузьких голосних /e/, /o/ (як-от у словах: діед, ліес, сіено, вуол, куонь, піеч, шуостка чи дeд, лeс, сeно, вoл, кoнь, пeчка, шoстка). У ненаголошеній позиції їм відповідають звичайні голосні /е/, /і/ та /о/, що також є особливістю цих говорів.

До характерних особливостей поліських говорів належить також наявність тільки твердого приголосного /ц/, а також дзвінких приголосних у кінці слів і в позиції перед глухими приголосними (дуб, город, мороз, сторож). Розуміючи складність ситуації, ось вже два місяці я почав збирати по селах словечки та прислів’я, які використовуються в певному селі чи районі. Пропоную їх вашій увазі.

  • Дербализнуть – випити горілки (с.Свердловка Коропського р-ну).
  • Понорнюки – жителі Понорниці (с. Свердловка Коропського р-ну).
  • Гаман – гаманець (м. Семенівка).
  • Гараза – рогоза (с. Криски Коропського р-ну). Маюр – лепеха.
  • Глижка – грудка землі, глини (с. Авдіївка Куликівського р-ну).
  • Жлуктить – пити багато (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Трамок – несуча балка в хаті (с. Жовтневе Менського р-ну).
  • Тичка – вудилище (с.Авдіївка Куликівського району).
  • Лізеш, як чорт з наблуками — лізеш, як чорт з яблуками: у Біблії, як відомо, сатана спокусив Єву саме яблуком. (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Харашо в селі папу, кату й каморнику – гарно в селі живеться попу, коту й комірнику (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Нє пуоп, не адєвайся в ризи – не піп, не одягайся в ризи (якщо не знаєш, що робити, не роби) (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Маєму плетіню забор дваюродний – про далеких родичів (с. Жовтневе Менського р-ну).
  • Кагалить – голосно кричати. Від єврейського слова «кагал» — зібрання (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Гутарити – говорити, вести бесіду (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Лузка – неприродне озерце (с. Данилівка Мен¬ського р-ну).
  • Копанка – неприродне маленьке, без риби, озерце (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Рувчак – яр (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Швендяти – ходити, лазити під ногами (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Завгаруддя – місцевість за горою (с. Данилівка Мен¬ського р-ну).
  • Гара – гора (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Варина – довга палка (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Чаморна – хвора, нездорова дівчина (с. Данилівка Менського р-ну).
  • Пуня – хлів (с. Ларинівка Новгород-Сіверського р-ну). Йо – є (с. Ларинівка Новгород-Сіверського району).
  • Йо в тябє хлєб? – Чи є в тебе хліб? (с. Ларинівка Новгород-Сіверського району).
  • кресатися - фехтувати (с. Данилівка Менського району)
  • Прясло – паркан (с. Ларинівка Новгород-Сіверського району).
  • Пєвєнь – півень (с. Ларинівка Новгород-Сіверського району).
  • Пявунья – співачка (с. Ларинівка Новгород-Сіверського району).
  • Черінь – глиняна лежанка на печі, площина між комином і стіною (с. Ларинівка Новгород-Сіверського району).
  • казаць – говорити
  • тертеники або тертуни чи деруни - випічка з тертої картоплі
  • налисники - млинці з сиром
  • боршч - борщ
  • юшка - картопляний суп з мясом
  • куття - обрядова каша з ячменю з додаванням меду
  • гамула - каша яку робили пастухам
  • чікмень або чекміль - одяг, який носили місцеві селяни осінню, із бушлаком - накидкою. Він одягався зверху на у кожух під час поїздок на возі.
  • пашла, паіхала, палапатіла – пішла, поїхала, полапотіла
  • каняка – кобила
  • далувка – назва земляного полу
  • не пуйде – не піде
  • шибка – скло у вікні
  • лаштавать – готувати, лагодити (напр.- налаштуй парасятам їсти)
  • сулія – 4-х літровий бутиль
  • кабеняк – давній одяг
  • тепер чи теперя – зараз
  • чуччо – ось тільки, що
  • таді, тадіе – тоді
    Джерело с. Ушня да с. Асьмаки Менського району

Пропоную долучитися до акції «Кожне сільце має слівце» і вам. Надсилайте до редакції «Сіверщини» слова, що їх використовують (або використовували) у вашому селі.

Пагутаримо!




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Найколоритнішою сторінкою козацьких дій на території Московії у часи Смути був, безумовно, карколомний рейд 20-ти тисяч козаків на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. Козаки оволоділи майже десятком фортець і переможно, з великим "форсом" долучилися до війська королевича Владислава під Москвою. Обставини підготовки та перебіг цього блискучого походу вкотре виразно продемонстрували, якими очима козаки дивилися на Московію та як намагалися використати фактор Московської війни на свою користь.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka