Пам'ять про славетного запорозького козака Самуся, який був спочатку полковником Вінницького (1685-1699 pp.), а потім Богуславського (1699-1711 pp.) полків, виконував обов’язки наказного гетьмана від імені польського короля (1693-1702 pp.), був гетьманом Правобережної України (1702-1704 pp.) й керував «другою Хмельниччиною», жила серед українського народу на протязі багатьох століть після його смерті. Відомо, що на початку XX століття одна з доріг на Київщині носила назву «Шлях Самуся». Цей історичний шлях тягнувся від Обухова до сіл Тростянка і Яцки й зникав у степах коло Ксаверівки. «Стара дорога є у великім пошануванні у людей», — записав у своїх нотатках відомий краєзнавець Київщини Руліковський. У людській пам'яті залишилися певні асоціації з цим шляхом — місцеві жителі казали, що він служив кордоном від Польщі. Очевидно, тим самим вони віддавали заслужену шану гетьманові Самійлові Самусю як борцеві за «козацькі вольності» та єдину Українську козацьку державу.