Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 22 лютого 2019 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
Катание на картах зимой. это возможно? Самый интересный картинг Киев на петровке для вас.
лічилка
Новини сайту

Лемкы і Лемківщына - назва

Джерело: www.lemky.com

Про походжыня слова « лемко » появилося пару концепцій. П. Шафарик виводив єй од сарматского племени «Лімігантес», яке мало жыти во східній Панонії в І століті по Христі. Натоміст І. Вагилевич вважав, што етнонім тот може быти пов’язаний зо словом «лемза» (вітрогон) або «лемзіти» (лазити). Останньо антропонімічну концепцію походжыня слова « лемко » створив в половині 90-тых років М. Худаш (смотр: М. Худаш, Походження етноніма лемки , «Народознавчі Зошити», Львів 1995, з. 5, с. 279–290). Він доказує, же названя « лемко » походит од скорочыня слав’янского імени Лелимир ( Лемир, Лем, Лемко ), можливо од посвідченой в джерелах XIV ст. розмовной формы імени Ламберт (в ХІІІ–XIV ст. дакотры краківскы єпископы, якым належали посілосты в Бескидах, носили тото ім’я). Концепція тота не дістала єднак шыршого попертя (смотр: Kaрпенко І., То звідки ж походить назва лемки ? «Народознавчі Зошити», Львів 1997, з. 6, с. 353–357). Так што прийнялося, же етимологія названя « лемко » походит од слівця « лем », одночасні тото імено спочатку было прозвиском.

Перший раз слово « лемко » з’являтся як назвиско в документах XIV–XVI ст. в околицях Мукачева на Закарпатю. В XVIІІ ст. на східнім Закарпатю серед назвиск з’являтся форма « Лемак »: в 1715 р. серед жытелів Хуста (Georgius Stephanus Lemak), в 1775 р. по три особы носят такє назвиско в селах Чепа і Королево. В роках 1785–1788 подибны назвиска з’являются в Галичыні: « Лемцьо » в селі Глідно на північ од Сянока, «Лемцов» і «Льемча» в селі Рожиска на північний схід од Тернополя (мусіли то быти выхідці з земель, де «лемкают»).

В науковій літератури слово, яке выводится од часткы « лем », вперше вжив Й. Чапльович, котрий поділив угорскых русинів на «лишаків» і « лемаків ». Слово « лемко », яке пошырилося в північній частині регіону, вперше вжыв в 1834 р.

І. Левицкий в своїй праці “Grammatik der ruthenischen oder kleinrussischen Sprache in Galizien”. B слід за ним назву «лемко» вжыв в 1837 р. у своїх «Славянскых старожитностях» П. Шафарик. Юж в 1841 р. І. Вагилевич выдав працю “Lemki – mieszkancy zachodniego wzgorza Karpat”, в котрий вымiнят кілька варянтів назвы “Lemko”, так в називным однины, як і множины, так чоловічого, як і жіночого роду. B 1843 p. Я. Головацкий в своїм нарисі про галицкых і угорскых русинів як перший замітив, же названя « лемкы » і « бойкы » то мена типу прозвискового, невживаны през самых членів згаданых груп. Єднак юж в 1851 р. В. Поль в своїй праці “Rzut oka na polnocne stoki Karpat” рішучо спротивився вжываню назвы « лемко », запропонував термін “Czuchoncy”, “Gorale Czuchonkowi”. Незважаючи на тото назва «лемкы» закорінилася в науці і публицистиці, до чого спричинилася праця А. Торонского « Русины-Лемки », друкувана в 1860 р. во львівскым альманаху «Зоря Галицкая».

Cеред самых лемків назва «лемко» в практиці прийнялася в періоді медже І і ІІ світовима війнами – польский дослідник Є. Чайковскі думат навіт, же назва тота была в своєрідний спосіб нашмарена руснакам (смотр: Czajkowski J., Studia nad Lemkowszczyzna, Sanok 1999, s. 103). Треба єднак признати, же гордіст з того названя серед лемківской інтелігенції почалася проявляти юж в другій половині ХІХ ст., коротко по першых працях з інформаціями про лемків. Як приклад може быти Матвій Астряб, який в статті «Кілька слів о лемківскій бесіді» з 1871 р. писав: «Русины сміялися, же наша бесіда испорчена руска. З початку я праві на вшытко приставал, але пізнійше мі ся почало здавати, же тото не вшытко истотна правда, за што ганьблят так лемківску бесіду не лем чуджы, але и самы лемкы!».

Потім назвы « Лемко », « лемківский », « Лемковина » (Лемковщина, Лемківщина) набрали виміру політичного – хоц бы Лемковска Русска Народна Республика во Флоринци, часописы « Наш Лемко » і « Лемко », ци Апостольска Адміністрация Лемковщины. Названя « лемко » сталося елементом політичной боротьбы. Гнеска, помимо ріжниць в поглядах на тото, кым сут лемкы, очевидна є гордіст з того етноніма. Непокоїт єднак, же сут такы « праведны лемкы », якы не признают тым, што хцут быти патріотами зарівно регіону, як і великой Батьківщины (Україны), права називатися лемками.




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Степан Куницький під час свого гетьманування (із серпня 1683 року до березня 1684 року) на Правобережній Україні від імені польського короля Яна III Собеського зумів відродити у цьому регіоні козацький устрій, який був знищений тут у попередні роки під тиском тієї ж Корони Польської. Турецька загроза змусила Варшаву до поступок українцям. Розпочавши колонізаційні заходи на правобережних землях України, гетьман Куницький зміг підготувати ґрунт для своїх наступників у справі відтворення ними державних інститутів правобережної частини Українського гетьманату. Похід українського козацького війська через Молдавське князівство до Буджацького степу наприкінці листопада 1683 року — січні 1684 року відбувався у руслі боротьби християнських монархів Європи з Османською імперією та її васалами в останній чверті XVII століття. Здобувши перемогу над мусульманськими силами під Віднем 12 вересня 1683 року, польський король Ян III Собеський та австрійський імператор Леопольд І Габсбург при моральній і матеріальній підтримці Римського Папи Іннокентія XI та за допомогою Війська Запорозького намагалися перейти у наступ на позиції султана Мегмеда IV не тільки у Центрально-Східній, але й Південно-Східній Європі. Військова кампанія гетьмана Степана Куницького здобула великий розголос у багатьох країнах і ввійшла до анналів світової історії. Даний похід відбувався у руслі політики християнських монархів Європи по обороні від експансіоністських намірів Османської імперії.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka