���������� ������������-�������� ������
�������� 24 2024
������ �����

Лемкы і Лемківщына - назва

Äæåðåëî: www.lemky.com

Ïðî ïîõîäæûíÿ ñëîâà « ëåìêî » ïîÿâèëîñÿ ïàðó êîíöåïö³é. Ï. Øàôàðèê âèâîäèâ ºé îä ñàðìàòñêîãî ïëåìåíè «Ë³ì³ãàíòåñ», ÿêå ìàëî æûòè âî ñõ³äí³é Ïàíîí³¿ â ² ñòîë³ò³ ïî Õðèñò³. Íàòîì³ñò ². Âàãèëåâè÷ ââàæàâ, øòî åòíîí³ì òîò ìîæå áûòè ïîâ’ÿçàíèé çî ñëîâîì «ëåìçà» (â³òðîãîí) àáî «ëåìç³òè» (ëàçèòè). Îñòàííüî àíòðîïîí³ì³÷íó êîíöåïö³þ ïîõîäæûíÿ ñëîâà « ëåìêî » ñòâîðèâ â ïîëîâèí³ 90-òûõ ðîê³â Ì. Õóäàø (ñìîòð: Ì. Õóäàø, Ïîõîäæåííÿ åòíîí³ìà ëåìêè , «Íàðîäîçíàâ÷³ Çîøèòè», Ëüâ³â 1995, ç. 5, ñ. 279–290). ³í äîêàçóº, æå íàçâàíÿ « ëåìêî » ïîõîäèò îä ñêîðî÷ûíÿ ñëàâ’ÿíñêîãî ³ìåíè Ëåëèìèð ( Ëåìèð, Ëåì, Ëåìêî ), ìîæëèâî îä ïîñâ³ä÷åíîé â äæåðåëàõ XIV ñò. ðîçìîâíîé ôîðìû ³ìåíè Ëàìáåðò (â Õ²²²–XIV ñò. äàêîòðû êðàê³âñêû ºïèñêîïû, ÿêûì íàëåæàëè ïîñ³ëîñòû â Áåñêèäàõ, íîñèëè òîòî ³ì’ÿ). Êîíöåïö³ÿ òîòà íå ä³ñòàëà ºäíàê øûðøîãî ïîïåðòÿ (ñìîòð: Kaðïåíêî ²., Òî çâ³äêè æ ïîõîäèòü íàçâà ëåìêè ? «Íàðîäîçíàâ÷³ Çîøèòè», Ëüâ³â 1997, ç. 6, ñ. 353–357). Òàê øòî ïðèéíÿëîñÿ, æå åòèìîëîã³ÿ íàçâàíÿ « ëåìêî » ïîõîäèò îä ñë³âöÿ « ëåì », îäíî÷àñí³ òîòî ³ìåíî ñïî÷àòêó áûëî ïðîçâèñêîì.

Ïåðøèé ðàç ñëîâî « ëåìêî » ç’ÿâëÿòñÿ ÿê íàçâèñêî â äîêóìåíòàõ XIV–XVI ñò. â îêîëèöÿõ Ìóêà÷åâà íà Çàêàðïàòþ.  XVI²² ñò. íà ñõ³äí³ì Çàêàðïàòþ ñåðåä íàçâèñê ç’ÿâëÿòñÿ ôîðìà « Ëåìàê »: â 1715 ð. ñåðåä æûòåë³â Õóñòà (Georgius Stephanus Lemak), â 1775 ð. ïî òðè îñîáû íîñÿò òàêº íàçâèñêî â ñåëàõ ×åïà ³ Êîðîëåâî.  ðîêàõ 1785–1788 ïîäèáíû íàçâèñêà ç’ÿâëÿþòñÿ â Ãàëè÷ûí³: « Ëåìöüî » â ñåë³ Ãë³äíî íà ï³âí³÷ îä Ñÿíîêà, «Ëåìöîâ» ³ «Ëüåì÷à» â ñåë³ Ðîæèñêà íà ï³âí³÷íèé ñõ³ä îä Òåðíîïîëÿ (ìóñ³ëè òî áûòè âûõ³äö³ ç çåìåëü, äå «ëåìêàþò»).

 íàóêîâ³é ë³òåðàòóðè ñëîâî, ÿêå âûâîäèòñÿ îä ÷àñòêû « ëåì », âïåðøå âæèâ É. ×àïëüîâè÷, êîòðèé ïîä³ëèâ óãîðñêûõ ðóñèí³â íà «ëèøàê³â» ³ « ëåìàê³â ». Ñëîâî « ëåìêî », ÿêå ïîøûðèëîñÿ â ï³âí³÷í³é ÷àñòèí³ ðåã³îíó, âïåðøå âæûâ â 1834 ð.

². Ëåâèöêèé â ñâî¿é ïðàö³ “Grammatik der ruthenischen oder kleinrussischen Sprache in Galizien”. B ñë³ä çà íèì íàçâó «ëåìêî» âæûâ â 1837 ð. ó ñâî¿õ «Ñëàâÿíñêûõ ñòàðîæèòíîñòÿõ» Ï. Øàôàðèê. Þæ â 1841 ð. ². Âàãèëåâè÷ âûäàâ ïðàöþ “Lemki – mieszkancy zachodniego wzgorza Karpat”, â êîòðèé âûìiíÿò ê³ëüêà âàðÿíò³â íàçâû “Lemko”, òàê â íàçèâíûì îäíèíû, ÿê ³ ìíîæèíû, òàê ÷îëîâ³÷îãî, ÿê ³ æ³íî÷îãî ðîäó. B 1843 p. ß. Ãîëîâàöêèé â ñâî¿ì íàðèñ³ ïðî ãàëèöêûõ ³ óãîðñêûõ ðóñèí³â ÿê ïåðøèé çàì³òèâ, æå íàçâàíÿ « ëåìêû » ³ « áîéêû » òî ìåíà òèïó ïðîçâèñêîâîãî, íåâæèâàíû ïðåç ñàìûõ ÷ëåí³â çãàäàíûõ ãðóï. ªäíàê þæ â 1851 ð. Â. Ïîëü â ñâî¿é ïðàö³ “Rzut oka na polnocne stoki Karpat” ð³øó÷î ñïðîòèâèâñÿ âæûâàíþ íàçâû « ëåìêî », çàïðîïîíóâàâ òåðì³í “Czuchoncy”, “Gorale Czuchonkowi”. Íåçâàæàþ÷è íà òîòî íàçâà «ëåìêû» çàêîð³íèëàñÿ â íàóö³ ³ ïóáëèöèñòèö³, äî ÷îãî ñïðè÷èíèëàñÿ ïðàöÿ À. Òîðîíñêîãî « Ðóñèíû-Ëåìêè », äðóêóâàíà â 1860 ð. âî ëüâ³âñêûì àëüìàíàõó «Çîðÿ Ãàëèöêàÿ».

Cåðåä ñàìûõ ëåìê³â íàçâà «ëåìêî» â ïðàêòèö³ ïðèéíÿëàñÿ â ïåð³îä³ ìåäæå ² ³ ²² ñâ³òîâèìà â³éíàìè – ïîëüñêèé äîñë³äíèê ª. ×àéêîâñê³ äóìàò íàâ³ò, æå íàçâà òîòà áûëà â ñâîºð³äíèé ñïîñ³á íàøìàðåíà ðóñíàêàì (ñìîòð: Czajkowski J., Studia nad Lemkowszczyzna, Sanok 1999, s. 103). Òðåáà ºäíàê ïðèçíàòè, æå ãîðä³ñò ç òîãî íàçâàíÿ ñåðåä ëåìê³âñêîé ³íòåë³ãåíö³¿ ïî÷àëàñÿ ïðîÿâëÿòè þæ â äðóã³é ïîëîâèí³ Õ²Õ ñò., êîðîòêî ïî ïåðøûõ ïðàöÿõ ç ³íôîðìàö³ÿìè ïðî ëåìê³â. ßê ïðèêëàä ìîæå áûòè Ìàòâ³é Àñòðÿá, ÿêèé â ñòàòò³ «Ê³ëüêà ñë³â î ëåìê³âñê³é áåñ³ä³» ç 1871 ð. ïèñàâ: «Ðóñèíû ñì³ÿëèñÿ, æå íàøà áåñ³äà èñïîð÷åíà ðóñêà. Ç ïî÷àòêó ÿ ïðàâ³ íà âøûòêî ïðèñòàâàë, àëå ï³çí³éøå ì³ ñÿ ïî÷àëî çäàâàòè, æå òîòî íå âøûòêî èñòîòíà ïðàâäà, çà øòî ãàíüáëÿò òàê ëåìê³âñêó áåñ³äó íå ëåì ÷óäæû, àëå è ñàìû ëåìêû!».

Ïîò³ì íàçâû « Ëåìêî », « ëåìê³âñêèé », « Ëåìêîâèíà » (Ëåìêîâùèíà, Ëåìê³âùèíà) íàáðàëè âèì³ðó ïîë³òè÷íîãî – õîö áû Ëåìêîâñêà Ðóññêà Íàðîäíà Ðåñïóáëèêà âî Ôëîðèíöè, ÷àñîïèñû « Íàø Ëåìêî » ³ « Ëåìêî », öè Àïîñòîëüñêà Àäì³í³ñòðàöèÿ Ëåìêîâùèíû. Íàçâàíÿ « ëåìêî » ñòàëîñÿ åëåìåíòîì ïîë³òè÷íîé áîðîòüáû. Ãíåñêà, ïîìèìî ð³æíèöü â ïîãëÿäàõ íà òîòî, êûì ñóò ëåìêû, î÷åâèäíà º ãîðä³ñò ç òîãî åòíîí³ìà. Íåïîêî¿ò ºäíàê, æå ñóò òàêû « ïðàâåäíû ëåìêû », ÿêû íå ïðèçíàþò òûì, øòî õöóò áûòè ïàòð³îòàìè çàð³âíî ðåã³îíó, ÿê ³ âåëèêîé Áàòüê³âùèíû (Óêðà¿íû), ïðàâà íàçèâàòèñÿ ëåìêàìè.




ϳ
ֳ

Року Божого 1596-го, у переддень святих Петра і Павла, у родині українського шляхтича Михна з містечка Чигирина народився син, якого охрестили Павлом. Очевидно, ще з дитячих років Павло був добре знайомий з Богданом Хмельницьким, адже той також народився і зростав на Чигиринщині у той самий час. У 20-х роках XVII століття Павло Михнович подався на Січ, де брав участь у багатьох походах запорожців до Османської імперії і Кримського ханства.

- Haidamaka