Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 29 березня 2024 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Новини сайту

Лемкы і Лемківщына - назва

Джерело: www.lemky.com

Про походжыня слова « лемко » появилося пару концепцій. П. Шафарик виводив єй од сарматского племени «Лімігантес», яке мало жыти во східній Панонії в І століті по Христі. Натоміст І. Вагилевич вважав, што етнонім тот може быти пов’язаний зо словом «лемза» (вітрогон) або «лемзіти» (лазити). Останньо антропонімічну концепцію походжыня слова « лемко » створив в половині 90-тых років М. Худаш (смотр: М. Худаш, Походження етноніма лемки , «Народознавчі Зошити», Львів 1995, з. 5, с. 279–290). Він доказує, же названя « лемко » походит од скорочыня слав’янского імени Лелимир ( Лемир, Лем, Лемко ), можливо од посвідченой в джерелах XIV ст. розмовной формы імени Ламберт (в ХІІІ–XIV ст. дакотры краківскы єпископы, якым належали посілосты в Бескидах, носили тото ім’я). Концепція тота не дістала єднак шыршого попертя (смотр: Kaрпенко І., То звідки ж походить назва лемки ? «Народознавчі Зошити», Львів 1997, з. 6, с. 353–357). Так што прийнялося, же етимологія названя « лемко » походит од слівця « лем », одночасні тото імено спочатку было прозвиском.

Перший раз слово « лемко » з’являтся як назвиско в документах XIV–XVI ст. в околицях Мукачева на Закарпатю. В XVIІІ ст. на східнім Закарпатю серед назвиск з’являтся форма « Лемак »: в 1715 р. серед жытелів Хуста (Georgius Stephanus Lemak), в 1775 р. по три особы носят такє назвиско в селах Чепа і Королево. В роках 1785–1788 подибны назвиска з’являются в Галичыні: « Лемцьо » в селі Глідно на північ од Сянока, «Лемцов» і «Льемча» в селі Рожиска на північний схід од Тернополя (мусіли то быти выхідці з земель, де «лемкают»).

В науковій літератури слово, яке выводится од часткы « лем », вперше вжив Й. Чапльович, котрий поділив угорскых русинів на «лишаків» і « лемаків ». Слово « лемко », яке пошырилося в північній частині регіону, вперше вжыв в 1834 р.

І. Левицкий в своїй праці “Grammatik der ruthenischen oder kleinrussischen Sprache in Galizien”. B слід за ним назву «лемко» вжыв в 1837 р. у своїх «Славянскых старожитностях» П. Шафарик. Юж в 1841 р. І. Вагилевич выдав працю “Lemki – mieszkancy zachodniego wzgorza Karpat”, в котрий вымiнят кілька варянтів назвы “Lemko”, так в називным однины, як і множины, так чоловічого, як і жіночого роду. B 1843 p. Я. Головацкий в своїм нарисі про галицкых і угорскых русинів як перший замітив, же названя « лемкы » і « бойкы » то мена типу прозвискового, невживаны през самых членів згаданых груп. Єднак юж в 1851 р. В. Поль в своїй праці “Rzut oka na polnocne stoki Karpat” рішучо спротивився вжываню назвы « лемко », запропонував термін “Czuchoncy”, “Gorale Czuchonkowi”. Незважаючи на тото назва «лемкы» закорінилася в науці і публицистиці, до чого спричинилася праця А. Торонского « Русины-Лемки », друкувана в 1860 р. во львівскым альманаху «Зоря Галицкая».

Cеред самых лемків назва «лемко» в практиці прийнялася в періоді медже І і ІІ світовима війнами – польский дослідник Є. Чайковскі думат навіт, же назва тота была в своєрідний спосіб нашмарена руснакам (смотр: Czajkowski J., Studia nad Lemkowszczyzna, Sanok 1999, s. 103). Треба єднак признати, же гордіст з того названя серед лемківской інтелігенції почалася проявляти юж в другій половині ХІХ ст., коротко по першых працях з інформаціями про лемків. Як приклад може быти Матвій Астряб, який в статті «Кілька слів о лемківскій бесіді» з 1871 р. писав: «Русины сміялися, же наша бесіда испорчена руска. З початку я праві на вшытко приставал, але пізнійше мі ся почало здавати, же тото не вшытко истотна правда, за што ганьблят так лемківску бесіду не лем чуджы, але и самы лемкы!».

Потім назвы « Лемко », « лемківский », « Лемковина » (Лемковщина, Лемківщина) набрали виміру політичного – хоц бы Лемковска Русска Народна Республика во Флоринци, часописы « Наш Лемко » і « Лемко », ци Апостольска Адміністрация Лемковщины. Названя « лемко » сталося елементом політичной боротьбы. Гнеска, помимо ріжниць в поглядах на тото, кым сут лемкы, очевидна є гордіст з того етноніма. Непокоїт єднак, же сут такы « праведны лемкы », якы не признают тым, што хцут быти патріотами зарівно регіону, як і великой Батьківщины (Україны), права називатися лемками.




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Однією з найважливіших проблем походження та формування слов'ян як великого етносу, який впливав і продовжує впливати на перебіг світової історії, залишається пошук і доведення усе нових і нових матеріальних свідчень існування слов'янської культури до нової ери. Західна і прозахідна вітчизняна наука відводить на існування слов'янської цивілізації лише останні 1,5—2 тисячі років. Ця традиція іде ще з XIX ст. Тоді археологи не мали у своєму розпорядженні артефактів, які б підтверджували глибоку давнину історії слов'янства. Тепер такі артефакти є, але сучасна офіційна наука, як і до цього, зовсім їх не сприймає. Чому? А тому, що вони вимагають докорінних змін у розумінні загальносвітових цивілізаційних процесів, виводячи на авансцену історії народ, що його західні дослідники і досі вважають другорядним і примітивним, заперечують його самобутність і твердять про його адаптативну залежність від нібито розвиненіших у минулому культур Сходу і Заходу.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka