Незалежний інформаційно-освітній ресурс
Сьогодні 17 жовтня 2017 року
контакти
haidamaka@ukr.net
ICQ: 165311012
Внесок на розбудову
Гаманці web-money:
гривні - U120839574248 долари - Z638725061953
євро - E197392062209
Партнери сайту
Блог про митецтво, науку та подорожі
Жертводавці
лічилка
Новини сайту

У скіфів не розкосі очі

Олександр Франчук

На початку 90-х років, йдучи байдарками Ворсклою, ми, кілька сімей, днювали неподалік Бельського городища. І нам пощастило на власні очі побачити археолоґічні розкопки на його території. Городище важко не помітити. Воно оточене навколо земляним валом, який скіфи збудували більше 2,5 тисяч років тому. Це якраз приблизно час походу Дарія, описаного Геродотом. Висота валу (в наші дні) становить 5-10 метрів. Довжина валу по периметру приблизно 46 кілометрів. Схема городища розташована в місці, де земляний вал прорізаний автодорогою, і причеплена та схема була до добряче похиленої товстої металевої труби. Ми її підняли і закріпили вертикально, не знаю, чи довго простоїть. Пам'ятний знак на грубенькому бетонному стовпчику поруч був геть збитий якоюсь важкою технікою і притиснутий до землі, тримаючись лише на арматурі. Його ми також випростали.

Слід зауважити, що не до всіх історичних пам'яток в тих краях так недбало відносились тоді. Цікаво, як тепер. 200 метрів нижче по дорозі в зразковому стані утримувався пам'ятник на честь партійних зборів, проведених в цьому районі якимсь партизанським загоном, здається Ковпака.

На обгородженій скіфами території городища тепер розташовані села на пристойній віддалі одне від одного.

Розкопки вели в протилежному від ріки кінці городища мешканці літнього табору, студенти та учні з Харкова під керівництвом викладача Харківського університету професора Шрамка. Вражений масштабами мало кому відомого городища, я запитав професора, куди поділася отакенна маса людей, необхідних хоча би тільки для оборони укріпвалу. У відповідь він сказав, що помітних міґрацій з тих часів дотепер ні звідкись сюди, ні звідси кудись не було. І тому не треба далеко ходити, щоб побачити нащадків будівників та захисників валу. Для цього достатньо зайти до ближчого села. Змінювалися лише тільки назви держав, люди залишались ті самі.




Донщина і далі на схід
Східна Слобожанщина
Книга про Стародубщину
Лужицькі серби
Підляський архів
Джерела
Цікава стаття

Так, це Богдан-Ігор Антонич, який «в горах, де ближче сонця, перший раз приглянувся небу», дописує черговий вірш до збірки «Книга Лева». Заголовок поетичної книги асоціюється із Львовом, але автор її у цьому місті пришелець, адже він уродженець «країни верховинної» — Лемківщини-Лемковини, яка барвистою мережкою розкинулася на верхах і долинах західного Бескиду. Глянувши із перспективи всієї Великої України, Лемківщина — це такий собі «руснацький» апендикс, втиснутий між поляків та словаків, а до того ще й відрізаний державними кордонами.

Дружні ресурси
Ідея та створення сайту - Haidamaka